Victory Нельсона
28 вересня 1805 відбулася битва, в якому британський флот з 27 суден на чолі з флагманом Victory розбив наполеонівську армаду, знищивши майже половину з 38 іспано-французьких кораблів. Воно виявилося настільки яскравим, що її головний герой Гораціо Нельсон просто заслуговував найвищої нагороди Британської імперії. На жаль, вручити орден чи щось інше було просто нікому: постраждалий на борту «Вікторії» від кулі французького солдата, Нельсон незабаром помер, повернувшись у рідне Англію в закупореній для збереження тіла коньячної бочці. Тому почесною нагородою, нехай і через багато років, стало рішення британської влади встановити на Трафальгарській площі столиці імперії монумент. Піднестися над Лондоном фігура непереможеного адмірала миттєво перетворила пам`ятник в основну пам`ятка не тільки міста, а й країни.
Чи не Лондоном єдиним
Більшість жителів столиці Англії справедливо вважають колону Нельсона шедевром. І не хочуть навіть чути, що їх бронзовий «адмірал» міг виявитися або навіть опинився де-небудь за океаном. Тим не менше, «альтернативні» пам`ятники дійсно існують, вони знаходяться в Монреалі. Причому канадський «Нельсон» кинувся в небо навіть раніше британського, лише через чотири роки після загибелі Гораціо. Але всесвітню популярність, на відміну від англійської, так і не отримав. Правда, зараз на Монреальської площі імені Жака Картьє варто дублікат. Споруджений ж в 1809-му оригінал, свого часу постраждав при зіткненні канадських англійців і французів, зберігається в міському музеї.
Теоретично пам`ятник Гораціо Нельсону, причому як раз справжній, міг з`явитися в США та Німеччині. Перший варіант виглядає смішною аферою підприємливого британського шахрая Артура Фергюсона, в 1925-му «продав» величезну колону наївному американському мільйонерові. Причому в угоду були також включені Букінгемський палац і Біг-Бен. А ось перенесення до столиці нацистської Німеччини був більш реальним. У тому випадку, якби армія Гітлера змогла окупувати Англію.
Рівняння на південь!
Споруда величезною колони, 56-метровий «зростання» якої пізніше зменшився на п`ять пунктів, почалася в 1840 році. Керівником авторського колективу і основним архітектором монумента, загальна вартість якого склала приблизно шість мільйонів доларів, став Вільям Рейлтон. П`ятиметрового ж Нельсона створили Едвард Ходжс Бейлі. Крім них, п`ять скульпторів працювали над виготовленням чотирьох бронзових панелей із зображеннями перемог адмірала, і чотирьох же британських левів. Копія монумента, зменшена в 22 рази, розміщена в Національному морському музеї Грінвіча.
Відомо, що відливали їх із захоплених моряками Нельсона і переплавлених корабельних знарядь французів. Придалися авторам і англійські гармати-переможниці. Кілька знарядь використовували для прикраси верхівки монумента бронзовими листами. А з трьох десятків корабельних стовбурів, знятих зі знаменитого «Короля Георга» (Royal George), зробили внутрішнє підставу. Рейлтон і Ко варто похвалити і за розташування фігури адмірала у «правильну» сторону. Адже командувач флотом завжди дивиться тепер тільки на південь, на адміралтейство в Портсмуті. Саме тут Victory Нельсона і знайшла свою останню пристань. Відкрили пам`ятник відважному флотоводцеві в 1843-му. А остаточно доробили тільки через 24 роки. Завдяки золотим, які прийшли з царської Росії.