ЩО таке військові поселення

Військові поселення існували в Росії в першій половині дев`ятнадцятого століття. Їх прийнято вважати дітищем графа Аракчеєва. Це був особливий спосіб організації регулярної армії, коли військовослужбовці повинні були поєднувати армійську службу із заняттями сільським господарством та іншим продуктивною працею.

Інструкція

До середини правління Олександра I назріла необхідність реформування російської армії. Формування армії на підставі рекрутськихнаборів себе пережило. У той же час казна не могла збільшити кошти на наймані частини. Імператору потрібні були солдати, які б знали військове ремесло і яких у потрібний момент можна було б швидко зібрати. Але в мирний час ці солдати повинні були самі себе забезпечувати. Це й було основною ідеєю системи військових поселень. Передбачалося, що з`являться вільні кошти, які можна буде направити на звільнення селян, не ущемляючи при цьому інтересів поміщиків.

Першим з`явилося поселення в Могилевської губернії, де був розквартирований Єлецький мушкетерський полк. Місцеве населення повинно було звільнити для військових свої будинки, а саме перебратися в інші губернії, переважно на південь країни. Але ідею не вдалося втілити. Створення поселення почали в 1810 році, а через два роки почалася війна з Наполеоном.

До активного створення військових поселень приступили тільки в 1825 році, за часів царювання Миколи I. Поселення з`являлися в місцях постійно дислокації військових частин, переважно на казенних землях. Піхотні частини розташовувалися на півночі і заході країни, кавалерійські - в південних губерніях.

Перевагою нової системи організації було те, що нижні армійські чини могли жити в своїх сім`ях, вчити дітей у відкритих спеціально для цього школах, вивчати військову науку. Неодруженим солдатам дозволено було одружитися на крестьянках з маєтків, які перебували у власності скарбниці, при цьому держава виділяла досить велику суму на обзаведення господарством. В межах поселень не повинно було бути приватних володінь. Землі куплено у поміщиків.

Система військових поселень мала чітку структуру. Головним начальником був граф А. А. Аракчеєв. При ньому був створений штаб військових поселень, а для господарювання - економічний комітет. На місцях військовими поселеннями відали дивізійні штаби. Саме поселення являло собою кілька десятків однакових будинків. Будинки ставили в одну лінію. У кожному будинку жило чотири сім`ї. Дві сім`ї займали половину будинку, вони вели спільне господарство. Сім`я унтер-офіцера займала половину будинку. У поселенні була площа, де стояла каплиця, школа для солдатських дітей (кантоністів), вартові приміщення, цейхгаузи. Там же розташовувалася пожежна варта. Радом з площею знаходилися майстерні. На протилежній стороні єдиної вулиці розташовувався бульвар, по якому ходили тільки пішки. Біля будинків були господарські споруди.

Життя у військових поселеннях була строго регламентована. Правилами регулювалися навіть побутові дрібниці. Найменше порушення каралося фізичним покаранням. Селяни постійно перебували під наглядом начальства, в тому числі під час роботи і відпочинку. Важка була не тільки солдатська служба, а й офіцерська. Від офіцерів було потрібно не тільки знання військової науки, а й уміння управляти сільським господарством.

У військових поселеннях неодноразово спалахували бунти. Ця форма організації армії виявилася малоефективною, що й проявилося в середині минулого століття. Д.А. Столипін, який інспектував південні провінції відразу після Кримської війни, доповів, що господарство поселень повністю занепало. Критикували поселення і військові, які займалися перебудовою армії.