ЩО таке стаціонарний телефон

Сьогодні стаціонарний телефон сприймається майже як пережиток минулого століття. Користуватися ним не так зручно, як мобільним, він більш громіздкий і платити за послуги зв`язку доводиться не так уже й мало. Існує думка, що стаціонарний телефон скоро піде в минуле. А покоління, народжене в XXI столітті, вже не надто добре знає і розуміє, що ж таке стаціонарний телефон.

Стаціонарний телефон встановлювався не тільки вдома, але й на вулиці для загального користування.

Трохи історії

Ідею передачі голосових повідомлень на відстані за допомогою дротового зв`язку вперше висунув в 1854 році Ш. Бурселем. Саме він вперше вжив термін «телефон». Але його ідея не була втілена в життя.

У 1861 фізик І. Рейс сконструював пристрій, що дозволяє передавати звуки на відстані за допомогою дротів. Воно складалося з мікрофона, динаміка і гальванічної батареї, яка служила джерелом живлення.

Але винахідником телефону офіційно вважається Олександр Белл. Саме він запатентував в 1876 році пристрій, що дозволяло передавати мову та інші звуки на відстань не більше 500 м. Спочатку пристрій мав одну трубку, що слугувала для передачі і прийому мовлення.

Пізніше телефон був оснащений двома трубками, в одній з яких вбудовувався мікрофон, в іншу - динамік. Пізніше ці пристрої знову «злилися» в трубці, яку можна було тримати у вуха і одночасно говорити в неї. Подальші удосконалення дозволили забезпечити телефонний апарат вугільним мікрофоном, конденсатором, системою постійних магнітів.

Але суть телефонного зв`язку залишалася колишньою: для його роботи необхідно було прокласти кабель, по якому надходив сигнал від апарату до телефонної станції, а звідти йшов сигнал на телефон абонента. Спочатку станції обслуговувалися людьми: телефоністки брали виклик і вручну перемикали абонента на потрібну лінію. У XX столітті телефонні станції були автоматизовані, і АТС уже виконувало «обов`язки» телефоністок в автоматичному режимі.

Стаціонарний телефон зараз

Зараз багато власників стаціонарних телефонів відмовляються від них або подумують про це. Дійсно, навіщо оплачувати не надто зручну проводовий зв`язок, якщо є мобільний телефон? Однак списувати стаціонарні апарати поки рано, тому потреба в них ще існує.

Активно використовуються стаціонарні телефони в організаціях та установах, де доводиться робити багато ділових службових дзвінків - це дешевше, ніж забезпечити кожного службовця корпоративної sim-картою та оплачувати послуги по ним.

Літні люди, звиклі користуватися стаціонарним апаратом, не квапляться відмовлятися від цього виду послуг, навіть маючи мобільник. Дійсно, для людини у віці, з обмеженою можливістю пересування телефон деколи стає єдиним засобом спілкування c зовнішнім світом: вони можуть не обмежувати себе по часу, спілкуючись з близькими та знайомими.

Міжміські дзвінки також поки вигідніше робити по стаціонарному телефону, якщо у людини немає комп`ютера з встановленим на ньому скайп.

Якість зв`язку при користуванні стаціонарним апаратом також завжди стабільно і деколи вигідно відрізняється від якості мобільного.

Так що стаціонарний телефон - це поки не пережиток минулого, а цілком життєздатний прилад. Крім того, користуватися ним стало набагато зручніше. Телефони останнього покоління мають тоновий набір, цифрову обробку звуку. Сучасні трубки можна вільно переносити в будь-яку точку приміщення і розмовляти в комфортних умовах.