Хто був кращим гравцем петербурзького «Зеніту» в чемпіонатах росії

Який гравець вважається кращим?

Чіткого критерію, як і відповіді на подібне питання, у футболі, та й в усьому великому спорті, не існує. Тільки для простого перерахування його загальновизнаних зірок не вистачить, мабуть, і небосхилу. Одним експертам більше до вподоби красиві стрибки надійних вратарей- друге частіше радує непрохідність суворих защітніков- для третіх еталоном майстерності є філігранні передачі півзахисників-діспетчеров- а четверті приходять на трибуну заради, насамперед, точних ударів форвардів. І саме четверте на планеті найбільше.

Чи не атакою єдиної

«Напад і забиті голи - це, зрозуміло, непогано, але оборона і ворота на замку теж важливі». Саме так вважають багато вболівальників футбольного клубу «Зеніт», що не стали обмежувати топ-лист одним або чотирма гравцями (за кількістю класичних футбольних амплуа), а проголосувавши відразу за 33 кандидатури. Серед них три воротарі, по дев`ять півзахисників і нападників, і 12 захисників різних поколінь.

П`ятеро з неофіційного списку «33 кращих гравців» виступають в «Зеніті» і донині. Це Олександр Анюков, Андрій Аршавін, Олександр Кержаков, В`ячеслав Малафєєв і Анатолій Тимощук.

Чемпіонати Росії: 90-е

Перший чемпіонат суверенної Росії відбувся в 1992 році. Великої слави команді він не приніс, з елітним дивізіоном пітерці розлучилися на три сезони. Кращим же гравцем «Зеніту» -92 потрібно визнати, раз вже немає офіційних даних, нападника Кулика, в 30 іграх чемпіонату відзначився 13 разів. Він же, а також його напарники по лінії атаки Дмитрієв і Зазуліна, були лідерами і під час перебування команди у першому дивізіоні.

Повернення у вищу лігу «Зеніт» зазначив появою в складі нових лідерів. Кращими в сезоні-96, крім продовжував справно забивати Кулика, стали дебютували в пітерському клубі захисник Боков і нападаючий Зубко.

Серед тих, хто вів за собою одноклубників наприкінці ХХ століття, можна виділити цілу групу футболістів, гідних звання кращого не тільки в окремо взятому сезоні. У їх числі гравці знову ж різних амплуа - воротар Березовський, захисник Кондрашов, півзахисники Горшков і Кобелєв, форварди Панов і Попович.

Олександр Панов увійшов в історію вітчизняного футболу всього за 90 хвилин. Забивши 5 червня 1999 в Парижі два м`ячі у ворота чемпіона світу збірної Франції, він став першою зіркою матчу, що завершився сенсаційною перемогою росіян 3: 2.

2000-і

Початок нового століття вболівальники «Зеніту» зустріли з неприхованим оптимізмом. І справа не тільки в результатах команди, за підсумками десяти сезонів лише раз опускається нижче шостого місця і завоювала п`ять медалей, включаючи два золота. Куди більше шанувальникам клубу подобалося поява у складі цілої групи молодих футболістів. У тому числі і вихованців петербурзьких шкіл, швидко перетворилися на повноцінних зірок вже всеросійського масштабу.

Кращими в цьому десятилітті багато експертів вважають воротаря Малафєєва, захисника Анюкова, півзахисників Бистрова, Денисова і Радимова, нападників Аршавіна і Кержакова. У зоряну збірну початку 2000-х варто також додати захисника Овсепяна, Хавбекова, Зирянова і Тимощука, форварда Погребняка і численних іноземців з далекого зарубіжжя.

З приходом до клубу великої російської промислової корпорації і сильних іноземних тренерів, основу «Зеніта» стали складати саме легіонери вельми високого класу. Такі, наприклад, як форвард збірної Бразилії Халк і гравець португальської національної команди Данні. Тим не менше, і серед росіян є ті, хто цілком гідний звання кращого гравця цього періоду. До їх числа відноситься, зокрема, капітан збірної Росії півзахисник Широков, визнаний футболістом країни 2013 номер 1.