Історія свята 8 березня

З чого все почалося

Коли сучасні європейські та американські дівчата вступають до університетів і академії, їм навіть в голову не приходить, що якихось півтора століття тому це було майже неможливо. Жінці було надзвичайно складно реалізувати себе в науці або мистецтві. Про те, щоб брати участь у виборах, мови не йшло взагалі. У той же час бурхливий розвиток промисловості призвело до того, що на багатьох підприємствах став широко використовуватися жіноча праця. Це було вигідно промисловцям, оскільки платили жінкам за одну і ту ж роботу в багато разів менше, ніж чоловікам. Природно, це викликало невдоволення робітниць і вело до масових виступів. Одна така акція протесту і пройшла в Нью-Йорку 8 березня 1857. Брали участь у ній робітниці швейних і взуттєвих фабрик. Учасниці маніфестації вимагали 10-годинного робочого дня, рівної оплати за рівну працю, дотримання правил техніки безпеки. Після цієї акції в економічно розвинених країнах стали з`являтися жіночий профспілкові організації.

Жіноча конференція в Копенгагені

Важливим етапом боротьби жінок за рівноправність стала Міжнародна жіноча конференція, яка відбулася в 1910 році в Копенгагені. Саме там німецька революціонерка Клара Цеткін запропонувала зробити 8 березня днем солідарності жінок у боротьбі за свої права. Рік по тому в кількох містах Німеччини, Данії, Австрії та Швейцарії пройшли масові маніфестації, учасники яких вимагали рівних прав для жінок. Це стосувалося не тільки права на працю і рівну оплату, але і виборчого права. Акції проходили 19 березня 1911. Два роки потому цей день стали відзначати і в Росії. Слід зазначити, що в акціях протесту брали участь не тільки жінки, а й чоловіки. Саме ж серйозний виступ працюючих жінок в Росії пройшло в Санкт-Петербурзі в 1917 році.

У Радянському Союзі

Велике значення Міжнародному дню солідарності жінок надавали в Радянському Союзі. Незважаючи на те, що радянська влада визнала рівноправність жінок, борцям за комуністичне майбутнє доводилося долати сильний опір. Але жінки швидко оцінили представилися їм можливості навчатися, освоювати вподобані професії, активно брати участь у суспільному житті. У Радянському Союзі цього дня вже не було маніфестацій, але проходили урочисті збори та концерти, а кращим працівникам вручали нагороди. Вихідним цей день став в 60-і роки. В європейських же країнах боротьба за рівноправність тривала аж до другої половини минулого століття, і в цей день зазвичай проходь демонстрації та інші акції протесту.

У сучасній Росії і в світі

Після того, як розпався Радянський Союз, зникли й деякі радянські свята. Міжнародного жіночого дня це, втім, не торкнулося. Свято не зник, хоча зміст його змінилося. Справа в тому, що ще до встановлення Міжнародного для солідарності працюючих жінок у багатьох народів Європи були свята, пов`язані з богинею родючості. Сучасний свято наклався на давню традицію, і зараз 8 березня відзначають просто як жіночий день, коли можна привітати матір чи кохану. У деяких європейських країнах 8 березня продовжують відзначати як день боротьби за права жінок.