При захворюваннях органів травної системи більшість людей приходять на прийом до терапевта або гастроентеролога. Між тим, якщо мова йде про печінці і жовчному міхурі, допомогу може надати лікар більш вузької спеціалізації - гепатолог.
Інструкція
1
Назва «гепатолог» походить від латинського hepar, що означає «печінку». В область робота лікаря-гепатолога входить діагностика, лікування та профілактика захворювань печінки та жовчної системи. Існують і дитячі гепатологи, що орієнтуються в особливостях будови і розвитку жовчного міхура і печінки в ранньому віці.
2
Найбільш часто до гепатолога звертаються люди, хворі на гепатит. Гепатити являють собою запальне захворювання печінки, викликане інфекцією, тривалої алкогольною інтоксикацією або прийомом ліків, харчовим або хімічним отруєнням, зараженням паразитами. Основними ознаками гепатиту є пожовтіння шкіри та склер очей, світлий колір стільця і потемніння сечі.
Однак багато захворювань печінки мають схожі з гепатитом симптоми. Саме лікар-гепатолог на підставі знань в галузі токсикології, анатомії внутрішніх органів, фармакології та фізіології здатний диференціювати хвороби, що характеризуються шкірним свербінням, порушеннями сну і стомлюваністю, один від одного.
Серед інших хвороб, з якими пацієнти звертаються до гепатолога, також: цироз печінки, токсоплазмоз, хвороба легіонерів, камені в жовчному міхурі, ентеровірусні гепатити, гемохроматоз, синдром Жильбера, лептоспіроз, астено-вегетативний розлад та інші.
3
Якщо в процесі діагностики захворювання виявлені злоякісні пухлини печінки і жовчної системи, лікар-гепатолог перенаправляє хворого на лікування до онколога. Хвороби, при яких діагностується загальний розлад роботи травної системи, є підставою для перенаправлення пацієнта до лікаря-гастроентеролога.
4
При первинній діагностиці у гепатолога вас попросять здати загальний аналіз крові і сечі і біохімічний аналіз крові. Також можливе ультразвукове та радіологічне дослідження печінки і жовчного міхура.
Наступні види діагностики в залежності від симптомів захворювання можуть також включати: аналіз калу на стеркобілін- аналіз крові для визначення рівня еритроцитів і ретікулоцітов- комп`ютерну томографію печінки, магнітно-резонансну томографія печінки і жовчного міхура-аналізи крові на наявність герпесу, вірусу Епштейна-Барра, цітомегаловіруса- біопсію печінки-електроенцефалографію. А в разі підозри на вірусний гепатит групи E у хворого досліджується сеча і кров на рівень гемоглобіну в їх складі.