Як виглядає гайморит
Через кров або через порожнину носа в верхньощелепну пазуху потрапляє інфекція, яка може викликати гострий гайморит - запалення верхньощелепної пазухи. Часто гайморит є ускладненням грипу.
Інструкція
Гострий гайморит - це запальний процес слизової оболонки верхньощелепної пазухи, який є найбільш поширеним недугою навколоносових пазух. У більшості випадків при посіві вмісту з пазухи виявляється бактеріальна мікробна флора. Головним збудником гострого гаймориту вважається Streptococcus pneumoniae, який має дуже високий ступінь стійкості до антибіотиків пеніцилінового ряду. Досить часто висівають анаеробів, гемофільної палички, гриби і віруси. Провідним чинником розвитку інфекції в пазусі служить звуження або повна закупорка її вивідного отвору.
Симптоми гострого гаймориту прийнято розділяти на місцеві та загальні. До місцевих проявів запалення верхньощелепної пазухи можна віднести: порушення носового дихання на боці запаленої пазухи або з обох сторін, болі на стороні ураженої пазухи з іррадіацією у скроню або навіть всю половину голови, виділення гнійного або слизисто-гнійного характеру з носа, порушення нюху різного ступеня . Характерною рисою є посилення болю при нахилі голови вперед. Потрібно ще врахувати той факт, що гострий гнійний гайморит найчастіше може супроводжуватися запаленням і в інших пазухах, що ускладнює процес.
До загальних симптомів слід віднести високу температуру тіла, втрату апетиту, головні болі і погане загальне самопочуття. В аналізі крові виділяють запальну реакцію. Запальний процес може тривати до двох тижнів.
Щоб встановити правильний діагноз, доктору мало скарг пацієнта і типових клінічних проявів гострого гаймориту. Для точності діагностики необхідно провести кілька додаткових досліджень: рентгенографію гайморових пазух, комп`ютерну томографію (КТ), діагностичну пункцію для отримання вмісту верхньощелепних пазух. Пункція виконується як з діагностичною, так і з лікувальною метою.
Лікування гострого гаймориту направлено на евакуацію гнійного вогнища інфекції в пазусі і має на увазі місцеве лікування і загальну протизапальну терапію, а також фізіотерапевтичні методи лікування. Місцеве застосовують різні судинозвужувальні медикаменти, які сприяють скороченню слизової оболонки порожнини носа і як наслідок відбувається розкриття соустя гайморової пазухи з порожниною носа і покращується дихання носом. Судинозвужувальні краплі вливають три рази на день по п`ять крапель у кожну половину носа. Таке лікування слід продовжувати протягом 5-8 днів.
Хороші результати дає пункція гайморової пазухи з установкою спеціального катетера, через який здійснюється промивання порожнини пазухи різними антисептичними розчинами та антибіотиками протягом 5-8 днів. Одночасно призначають антигістамінні протизапальні препарати.
Серед фізіотерапевтичних процедур ефективним може бути застосування 7-10 процедур УВЧ на область пазухи, УФО, імпульсні струми або електрофорез. Але не варто забувати, що фізіопроцедури при гострому гаймориті показані лише у випадку відсутності повної закупорки соустя пазухи і симптомів загальної інтоксикації організму.