Що таке харчова нестерпність
Реакції, які розвиваються після вживання певних харчових продуктів, можна розрізнити клінічними симптомами. У медичній практиці важливе місце займають реакції, які обумовлені харчової непереносимістю тих чи інших компонентів.
Інструкція
Харчова непереносимість може носити як нетоксичний, так і токсичний характер. Кожен з них має свої симптоми і особливості. Як правило, токсичні реакції найчастіше розвиваються після вживання харчових продуктів, які містять токсичні речовини у вигляді різноманітних домішок. У їжі можуть бути присутніми наступні токсини: харчові добавки (сульфати, нітрити, нітрати і т.д.), забруднювачі (наприклад, афлатоксин, що міститься в сої, крупах, злаках, сирах), токсини, що утворюють у процесі готування (недоварені боби, компоти з абрикоси або вишні з кісточками), натуральні токсини (наприклад, ягоди, фрукти, гриби можуть містити ціаніди).
Нетоксические реакції на їжу можуть бути підсумком участі неімунних та імунних механізмів. Варто відзначити, що нетоксические реакції із застосуванням певних механізмів найчастіше обумовлені присутністю набутих і вроджених ензимопатій (наприклад, внаслідок лактазной недостатності непереносимість коров`ячого молока).
До головних чинників, які сприяють розвитку харчової непереносимості можна віднести: шлунково-кишковий кандидоз, подразники кишечника (в тому числі паразити), вплив вірусних інфекцій, надмірна присутність антигенів. Крім цього, велику роль в даному випадку відіграє атопічний статус (генетично сформована схильність до розвитку цієї недуги). Як показали численні дослідження, більша частина пацієнтів, які страждають харчовою непереносимістю певних продуктів, мають власний або сімейний алергологічний анамнез.
Серйозними факторами розвитку харчової непереносимості є порушення імунного бар`єру кишечника. Адже саме через нього надходить велика кількість антигенів. Основне завдання імунної системи шлунково-кишкового тракту - запобігання проникнення алергенів і шкідливих мікроорганізмів у слизову кишечника. При гепатобіліарної системі і оптимальному функціонуванні організму сенсибілізація до харчових продуктів не утворюється. Компоненти розщеплюються до сполук, які не володіють даними властивостями (наприклад, амінокислоти). При цьому кишкова стінка служить непроникним бар`єром для харчових продуктів, які не піддалися розщепленню. У цьому випадку всмоктування і перетравлення компонентів обумовлено станом місцевого імунітету кишечника, складом мікрофлори даного органу, обсягом травних соків, функцією і будовою шлунково-кишкового тракту, станом нейроендокринної системи.