Як виявляють черевний тиф

Симптоми черевного тифу

У клінічній картині виділяють наступні симптоми черевного тифу:
- слабкість і загальне недомоганіе-
- безсоння і відсутність аппетіта-
- поступове підвищення температури тіла (до третього-четвертого дня захворювання лихоманка досягає максимального значення) -
- нестійкі випорожнення (запор може змінюватися проносом і навпаки) -
- зневоднення організму (сильна спрага, суха шкіра, обкладений язик).

Температура тіла поступово підвищується до 40 градусів, може тривалий час зберігатися на цьому рівні (іноді до двох тижнів). У хворого в цей час з`являється тифозний статус: оглушення, порушення сну, тремтіння кінцівок, загальмованість, марення, галюцинації.

Серед характерних ознак черевного тифу слід зазначити наступні: типова лихоманка, яка має добові коливання, збільшення селезінки і печінки, тифозна висип з боків грудної клітки і на передній черевній стінці, здуття і болючість живота, збільшення лімфовузлів в черевній порожнині, ураження нервової системи.

Діагностика захворювання

Діагностика черевного тифу завжди будується на аналізі даних анамнезу, типових симптомів, а також даних лабораторного дослідження. У хворого беруть з вени аналіз крові для виявлення черевного тифу. Потім кров висівають в живильне середовище і через чотири-п`ять днів отримують відповідь. Можна зробити аналіз на виявлення хвороби швидше. Для цього визначають в крові титр антитіл до збудників черевного тифу. Дані трактуються з клінічними проявами хвороби, є допоміжними.

Для діагностики захворювання досліджують також кал і сечу. Якщо ж людина раніше хворів схожим захворюванням, то для підтвердження діагнозу необхідно досліджувати вміст дванадцятипалої кишки, де бактерії найдовше зберігаються. Аналізи на черевний тиф допомагають лікарям точно і вчасно поставити діагноз, призначити пацієнтові правильне лікування.

Лікування черевного тифу

Хворому потрібно строго дотримуватися постільного режиму при черевному тифі, який повинен тривати не менше двох тижнів з моменту захворювання і нормалізації температури тіла. Проводиться медикаментозне лікування хвороби з використанням антибіотиків («Ампіцилін» або «Левоміцетин»). Антибактеріальна терапія повинна продовжуватися і після зниження температури. При яскраво вираженої інтоксикації лікар призначає дезінтоксикаційну терапію (внутрішньовенне введення вітамінів, сольових розчинів і глюкози).

Дієтотерапія грає важливу роль в лікуванні черевного тифу. Хворому рекомендується включити в раціон протерті супи, киселі, яйця некруто, сухарі з білого хліба, кисломолочні продукти, овочеві пюре, парові котлети. Має бути рясне пиття, що дозволяє зменшити виражені симптоми інтоксикації.