Бадан - багаторічна рослина з сімейства ломикаменів, з травня по липень, а в альпійських зонах до серпня цвіте він лілово-рожевими квітками. Зростає бадан дуже довго, його вік не обмежується 100 роками.
Ареал розповсюдження бадана толстолистного досить обмежений, він росте тільки на Алтаї, в Саянах, Східному Казахстані і Забайкаллі.
У науковій медицині використовують листя і кореневища бадану, які мають протизапальну, кровоспинну, антисептичну та в`яжучі властивості.
З них роблять відвари і рідкі екстракти, які призначають при шлунково-кишкових захворюваннях, стоматитах, рясних менструаціях і маткових кровотечах.
До заготівлі кореневищ бадану приступають пізньої осені, листя збирають в липні-серпні, віддаючи перевагу більш старим, які містять в собі більше діючих речовин. Кореневища очищають від землі, ретельно промивають у воді, розрізають на шматки і сушать при невисокій температурі і хорошої вентиляції.
Відвари з кореневищ заварюють в співвідношенні 1:10 і п`ють по одній столовій ложці 3 рази на день. При необхідності зовнішнього застосування заварюють дві столові ложки склянкою окропу.
Бадан - світовий лідер серед дубителів, він з давнини використовується при виробленні шкіри, а ще баданом фарбують бавовняні і вовняні тканини в зелений і чорний кольори.
Крім цього, з бадану виготовляють стійкі чорне чорнило.