Чим лікувальна сироватка відрізняється від вакцини

Вакцинопрофілактика - найважливіший розділ сучасної медицини. Саме щеплень людство зобов`язане тим, що багато захворювань, через які колись вимирали цілі країни, сьогодні залишилися в далекому минулому. Завдяки вакцинації, сучасна людина дізнається про віруси чорної віспи або чуми тільки з книг і медичних журналів. Деякі щеплення від найбільш поширених хвороб людина отримує відразу ж після народження, згідно з відповідним календарем.

Історія вакцинації почалася в XVIII столітті, коли британський вчений Едуард Дженнер винайшов першу в світі вакцину проти віспи.

Серед безлічі щеплень, які нам ставлять протягом життя, зустрічаються препарати різних типів. Найчастіше лікар ставить пацієнту вакцину чи лікувальну сироватку. Незважаючи на те, що і вакцини, і лікувальні сироватки є методами профілактики інфекцій, між ними є істотні відмінності.

Що таке вакцина?

Перша в історії медицини вакцина була створена в XVIII столітті. Едуард Дженнер, британський вчений, виготовив вакцину від віспи, використовуючи для цього вірус коров`ячої віспи, витягнутий з організму хворих тварин. Коров`яча віспа не уявляла небезпеки для людини, проте сприяла виробленню особливих антитіл, які захищали людей від захворювання. Завдяки вакцині Дженнера, захворюваність віспою почала знижуватися. Наступний етап в історії вакцинопрофілактики пов`язаний з ім`ям знаменитого вченого Луї Пастера. Він продовжив дослідження Дженнера і почав створювати вакцини на основі ослаблених мікроорганізмів.

Таким чином, вакцина - це мікроорганізми або їх токсини, попередньо ослаблені або вбиті, щоб не заподіяти шкоди людському організму. Вакцини стимулюють захисні сили організму, сприяють виробленню власних антитіл та адаптації імунної системи до певних видів збудників.

Що таке сироватка?

Якщо у відповідь на введену вакцину організм починає виробляти антитіла самостійно, то лікувальна сироватка являє собою набір готових антитіл. Після введення сироватки не потрібно додаткового часу для формування повноцінного імунітету. Нерідко ін`єкції з сироваткою роблять у разі безпосереднього зараження, коли профілактичні заходи вживати вже пізно.

Прикладом сироватки швидкої дії служить щеплення від правця. Протиправцеву сироватку вводять відразу ж після пошкодження шкірних покривів, щоб не допустити розвитку хвороби у разі зараження.

І вакцини, і сироватки вводяться за допомогою ін`єкцій. Вважається, що сироватка відрізняється від вакцини ще й тим, що вона рідше викликає алергічні реакції у пацієнта. Тим не менш, лікар повинен уважно вивчити стан пацієнта перед введенням препарату і дотримуватися всі необхідні правила, щоб уникнути можливих ускладнень.