Чи лікується лицьовій парез?

Причини захворювання

Основна причина лицьового парезу - неврит, тобто запалення і набряк лицевого нерва. Неврит буває інфекційної (вірус герпесу, краснухи) і неінфекційної природи. Парез може виникнути при гострому або хронічному отиті, на тлі цукрового діабету, при ішемічній хворобі через порушення кровопостачання лицевого нерва.

До розташовує чинників належить переохолодження, гіпертонічна хвороба, атеросклероз, розсіяний склероз, хірургічне втручання при стоматологічному лікуванні, травми обличчя.

У новонароджених парез частіше виникає внаслідок родових травм, особливо при використанні щипців.

Симптоми парезу лицьового нерва

Параліч лицьового нерва в більшості випадків вражає одну сторону обличчя. Відбувається оніміння лицьових м`язів, що викликає
утруднення міміки, опущення одного століття, порушення вироблення слини, слізної рідини.

Можуть виникати труднощі при прийомі їжі, порушення смаку, сухість очей, підвищена чутливість до звуків. Утруднюється мова, відсутня міміка на ураженій стороні. Все це викликає не тільки значне порушення звичайних повсякденних функцій, а й призводить до емоційних страждань, погіршення соціального життя хворого.

Лікування

Більшість невропатий лицьового нерва мають сприятливий прогноз. Повне одужання настає у 75% хворих, проте після тримісячного парезу шанси на відновлення зменшуються.

Лікування парезу лицьового нерва строго індивідуально. У легких випадках достатньо простого лікарського спостереження і курсу масажу. Відновлення функції нерва відбувається повільно, до півроку і довше, часто виникає необхідність у медикаментозному лікуванні і фізіотерапевтичних процедурах, зрідка потрібне хірургічне втручання.

Медикаментозне лікування включає в себе кортикостероїдні гормони, що мають потужний протизапальний ефект, і противірусні препарати в разі вірусної природи хвороби. Вітамінна терапія заснована на застосуванні вітамінів групи В («Нейровитан», «Неуробекс», «Мільгама»). При необхідності використовуються штучна сльоза або зволожуючі гелі від сухості очей.

Фізіотерапія, масаж, спеціальна зарядка для лицьових м`язів допомагають запобігати довготривалі наслідки парезу. Хворих навчають технікам релаксації і біологічного зворотного зв`язку для зняття болю, напруги.

Хірургічне втручання можливе у випадках, коли не видно поліпшень від консервативної терапії після 2-3 місяців лікування. Проводиться декомпресія нерва в кістковому каналі, зшивання нерва, його пластика, невроліз, коригуючі операції при контрактурах мімічних м`язів.