ЯК діагностувати епілепсію

Епілепсія є невиліковним неврологічним розладом, яке найчастіше обумовлено генетично. Також захворювання може виникнути в результаті черепно-мозкової травми або інфекційного ураження. Епілепсія має ряд характерних проявів, які можуть бути діагностовані до приїзду швидкої допомоги.

Прояви хвороби

Епілептичний судомний припадок є головним характерною ознакою захворювання. При цьому прояв епілепсії може початися раптово без видимих на те причин. У хворого за 1-2 дні до появи епізоду хвороби можуть спостерігатися порушення сну, головні болі, відсутність апетиту, підвищена дратівливість і перепади настрою. Під час нападу хворий перестає здійснювати реакцію на будь-які подразники. Наприклад, зіниці перестають реагувати на світло. Після закінчення нападу хворий може відчувати сонливість і серйозну втому. При цьому сам момент нападу хворий не пам`ятає.

У деяких випадках у хворих на епілепсію можуть траплятися малі судомні напади. Хворий може втратити свідомість, але при цьому зберегти своє поточне становище. При цьому лицьові м`язи зводяться судомою, а сам пацієнт може здійснювати спонтанні дії або повторювати однакові рухи. Після закінчення нападу людина не буде пам`ятати про нього і продовжить виконання своїх дій.

Лабораторна діагностика

Діагноз епілепсії ставиться при появі припадку більше 2-х разів. При цьому під час діагностики важливо виключити наявність інших захворювань, які можуть спровокувати схожі симптоми. Найчастіше епілепсії схильні або підлітки або особи, вік яких перевищує 60 років. Для постановки діагнозу проводиться повне обстеження і аналізуються вже наявні захворювання. При можливості вивчається історія хвороб родичів, оскільки епілепсія може бути пов`язана з генетикою хворого. Перед постановкою діагнозу проводиться бесіда з родичами і самим хворим, щоб отримати більш повне уявлення про хворобу.

Проводиться магнітно-резонансна томографія (МРТ), яка дозволяє виключити багато інших захворювань мозку і нервової системи, які здатні спровокувати схожі симптоми (пухлинні утворення, аномалія в будові судин головного мозку тощо). Також проводиться електроенцефалографія для відстеження імпульсів головного мозку на предмет епілептичної активності. Щоб спровокувати явище, можуть застосовуватися методи гіпервентиляції і фотостимуляції головного мозку. Метод гіпервентиляції полягає в творі хворим глибоких зітхань протягом декількох хвилин. При проведенні фотостимуляції перед пацієнтом запускається кілька джерел світла, мерехтливих на певній частоті. Через кілька хвилин в результаті подібного впливу у хворого також може виникнути епілептична активність.