Дозування
Препарат «Тевакомб» випускається у вигляді аерозолю для інгаляцій з різним співвідношенням діючих компонентів - салметерола і флутиказону: 25/50, 25/125 та 25/250 мкг зазначених речовин відповідно. Кожна з форм призначена для терапії певного захворювання.
Препарат приймають 2 рази на день по 2 інгаляційних дози. При досягненні потрібного ефекту кількість прийомів препарату коштує зменшити до 1 разу на день.
При бронхіальній астмі дорослі і підлітки старше 12 років можуть приймати «Тевакомб» в будь дозуванні. При цьому кількість флутиказону в обраній формі препарату повинно відповідати ступеню тяжкості захворювання. Дітям 4-12 років призначають «Тевакомб» з поєднанням 25/50 мг.
При хронічної обструктивної хвороби легень дорослі приймають препарат із співвідношенням 25/125 або 25/250 мг. При визначенні потрібної лікарської форми слід вибирати мінімальну ефективну дозу. При відсутності симптомів припиняти терапію не слід.
Тривалість курсу лікування «Тевакомбом» визначає лікар.
Інструкція по застосуванню інгалятора «Тевакомб»
Перед початком процедури необхідно зняти ковпачок з інгаляційного пристрою і струснути балон. Зробивши глибокий видих через рот, слід щільно стиснути губами вихідну трубку інгалятора. Далі потрібно, натискаючи пальцем на дно балона, повільно і глибоко вдихнути дозу препарату. Потім, видаливши трубку з рота, необхідно затримати дихання на 10 секунд, після чого повільно видихнути.
Через 1 хвилину можна ввести другу дозу препарату. Після проведення інгаляції необхідно прополоскати ротову порожнину водою, щоб видалити залишки аерозолю. Ковтати препарат не слід. Після закінчення процедури на трубку потрібно надіти захисний ковпачок.
Інгалятор необхідно чистити 1 раз на тиждень. Для цього пристрій, попередньо вийнявши з нього балон, потрібно прополоскати в теплій воді і висушити в природних умовах.
Протипоказання і побічні дії
Препарат не призначають дітям до 4 років, а також особам з індивідуальною непереносимістю компонентів «Тевакомба». З обережністю препарат призначають у період вагітності та лактації, при туберкульозі, гіпотиреозі, тиреотоксикозі, важкоконтрольованих гіпоглікемії, цукровому діабеті, аритмії, підвищеному тиску, глаукомі, катаракті, остеопароз, а також різного роду інфекціях.
Під час лікування можуть виникнути побічні ефекти у вигляді порушень серцевого ритму, головних болів, тремору, порушень сну, дратівливості, тривожності, судом в м`язах, болю в суглобах. Також можливі реакції з боку шлунково-кишкового тракту, дихальної системи та алергічні прояви у вигляді висипки, дерматитів, екземи, рідко - анафілактичні реакції.