Поняття основних засобів
Основні засоби являють з себе частину майна компанії, яке використовується у вигляді засобів праці в процесі виробництва або при наданні послуг. Очікуваний термін експлуатації основних засобів становить не менше року або одного операційного періоду. Від основних засобів необхідно відрізняти сировину, упаковку, паливо та ін. Вони називаються оборотними коштами.
Основні кошти є частиною необоротних активів. Для придбання та збільшення розмірів і корисних властивостей підприємства йому необхідно здійснювати інвестиції, які також називаються капітальними вкладеннями. Саме величиною отриманого прибутку на кожен рубль вкладень найчастіше вимірюють ефективність використання основних засобів.
Кожна промислова галузь відрізняється власним набором основних засобів. Наприклад, для сфери деревопереробки це бензопили, пилорами, деревообробні верстати і паперові машини.
До основних засобів підприємства належать такі різновиди: машини, устаткування, прилади, обчислювальна техніка, транспорт, інструменти, інвентар, худоба, насадження.
Крім виробничих, розрізняють також невиробничі основні засоби. У їх числі будівлі, споруди та інші засоби (бібліотеки, лікарні та ін.). Їх відмінна риса полягає в тому, що вони безпосередньо не беруть участь у процесі виготовлення продукції, але вони впливають на ефективність використання потужностей підприємства.
Термін використання основних засобів та їх амортизація
Під терміном використання основних засобів розуміється період, протягом якого їх застосування повинно приносити дохід. При експлуатації основні засоби піддаються моральному і фізичному зносу. У першому випадку мова йде про втрату будівлями і спорудами частини своєї вартості внаслідок розвитку науково-технічного прогресу. Фізичний знос є наслідком активної роботи обладнання та впливу природних природних сил.
Вартість основних засобів погашається нарахуванням амортизації. Вона визначається як перенесення вартості об`єкта на собівартість надання послуг або виконання робіт. Залишкова вартість основних засобів виходить як різниця між їх первісною вартістю і сумою амортизаційних відрахувань.
Амортизація може проводитися лінійним способом (зменшенням залишку за кількістю років) або списанням пропорційно обсягу виробленої продукції.