Які функції виконує фінансовий ринок

Фінансовий ринок: сутність, моделі

Специфіка фінансового ринку полягає в тому, що основним товаром тут є гроші. Вони звертаються в ключових секторах фінансового сектора - кредитному, інвестиційному (ринку цінних паперів), валютному (Форекс), фондовому, страховому та ін. Чим більш ефективно функціонує фінансовий ринок, тим більш висока ліквідність їм забезпечується.

Світовий фінансовий ринок утворюється за рахунок сукупного попиту та пропозиції кредиторів і позичальників. Він відрізняється широким колом учасників. Це державні структури, окремі країни, приватні та інституційні інвестори.

Розрізняють дві ключові моделі фінансових ринків - система, орієнтована на банківське фінансування (континентальна) і на ринок цінних паперів та інституційних інвесторів (англо-американська модель). Остання модель орієнтована на публічне розміщення і розвинений вторинний ринок. У континентальній моделі досить високий рівень концентрації акціонерного капіталу у вузькому колі інвесторів.

Функція перерозподілу грошових коштів та полегшення доступу до активів

Одне з ключових завдань фінансового ринку - перерозподіл грошових коштів від тих, у кого вони в надлишку, до тих, кому необхідні інвестиції. В результаті грошові кошти перерозподіляються між різними економічними секторами. У більшості випадків гроші переходять до тієї групи осіб, які зможуть розпорядитися ними більш ефективно.

В результаті перерозподілу вільні гроші трансформуються в позиковий капітал. В результаті фінансовий ринок робить грошові кошти доступними для всіх його учасників, які мають на меті приріст капіталу.

Фінансовий ринок полегшує і сам процес доведення грошей до споживачів. Це досягається за рахунок створення посередницьких інститутів - банків, інвестиційних фондів, бірж та ін.

Функція ціноутворення

На фінансових ринках встановлюються ціни на ресурси під впливом співвідношення попиту та пропозиції. Під ціною фінансових ресурсів в даному випадку розуміється дохід, який платить покупець продавцю. Це може бути банківська процентна ставка, ціна акцій, ставка по облігаціях, розмір дивідендів та ін.

У самому загальному випадку схема формування рівноважної ціни наступна. Інвестори (ті, хто формують попит) володіють своїми уявленнями щодо прийнятного рівня прибутковості для певного рівня ризику. А емітенти (ті, хто формують пропозицію) мають на меті забезпечити необхідний розмір прибутковості по вкладеннях. Виходячи з даного співвідношення, формується рівноважна ціна.

Функція економії на витратах

Фінансові ринки зменшують витрати на здійснення угод. Завдяки тому, що на ринку щодня відбувається суттєвий обсяг угод, з`являється можливість скоротити ризики і транзакційні витрати. Вони знижуються завдяки економії на масштабах, удосконалення процедур оцінки вартості цінних паперів, а також їх емітентів.