Що робити, якщо підліток став некерованим?

Зрозумійте свою дитину

Сутність підліткового періоду - не тільки психологічна, але і гормональна перебудова. Все це обумовлює зовсім особливе психоемоційний стан підлітка. Підліток і сам часом не розуміє, що з ним відбувається. Він ще не навчився усвідомлювати свої почуття і контролювати свої емоції. А на це «накладаються» і граничні навантаження - у школі, у дворі, в сім`ї. Звідси - різкі і безпричинні перепади настрою, підвищена імпульсивність.

Підліток намагається самоствердитися, і на грунті постійно конфліктує з оточуючими - і дорослими, і однолітками. Однак він ще не вміє правильно виходити з конфлікту, вести себе в спірній ситуації. А цьому нікому навчити крім батьків, які самі повинні стати прикладом і показати конструктивну модель поведінки, стати порадником і підтримати дитину в складний підлітковий період. А крики, покарання, погрози не допоможуть - навпаки тільки погіршать ситуацію підліткового бунту.

Зрозумійте в чому причина

Підлітковий бунт і некерованість завжди має певні причини. Для батьків така поведінка має бути сприйнято, як тривожний дзвіночок. Але закликаю не до того, щоб посилити контроль, покарати і приструнити отбівшееся від рук чадо. Це сигнал про психологічний неблагополуччя та проблеми в ваших з ним взаєминах. Адже підлітковий бунт не виникає без приводу. Якщо ще до підліткового віку встановилися теплі довірчі відносини з батьками, він живе повним і цікавою для нього самого життям (не тільки «інтересами сім`ї» а й своїми, часом «дивними» інтересами), оточений друзями, то переступивши поріг перехідного віку, він зіткнеться і з труднощами і з конфліктами, але завжди буде знати, що буде прийнятий батьками таким, який є. А тому причин для некерованості і розриву відносин з батьками просто немає!

Інша справа, якщо у вихованні переважали крайності. Надмірна опіка і турбота про дитину, як і атмосфера строгості і заборон призводять до того, що вступає в підлітковий вік, людина вже й з перекрученою самооцінкою. У першому випадку вона завищена, а в другому, як правило, занижена. Тобто, звинувачуючи дитини в «неадекватності» виходить, що батьки самі «виховали» таку неадекватність. І оскільки психологічна перебудова підлітка безпосередньо пов`язана сформированием його ідентичності та самооцінки, то все накопичилися у цій сфері проблеми при вступі в критичний вік дадуть про себе знати.

Принцип «довіра за довіру»

Таким чином, некерованими стають ті підлітки, які не відчувають довіри з боку дорослих або переживають затаєну образу на «зрада» близьких. Не відчуваючи підтримки з боку близьких, відчуваючи загрозу для свого внутрішнього світу, становлення ідентичності, підліток намагається захиститися. І поводиться за принципом «кращий захист - напад». Робить він це, звичайно, несвідомо, не на зло. Просто, по-іншому його не навчили. Тому найважливіше в спілкуванні з підлітком - не втратити взаємна довіра, кожен повинен зробити крок на зустріч - і підліток, і батьки. Принцип, з якого потрібно виходити «довіра за довіру»!

Розмова по душам

Розмова по душам, пошук точок дотику з уже майже дорослою дитиною, щиро прагнення його зрозуміти допоможе знайти причину проблеми. Навчіться слухати і чути дитину, не ігноруйте його потреби, які не відштовхуйте нерозумінням і покараннями. Дайте підлітку відчути підтримку і любов, повіривши них підліток істотно змінитися, знайде віру в вас і в себе, а значить і стане більш спокійним, стриманим.

Допомога фахівця

Якщо самостійно впоратися з проблемою не виходить, контакт з підлітком втрачений, зверніться до підліткового психолога. Він обов`язково допоможе знайти вірне рішення і шлях до відновлення взаємної довіри і «погоди в домі»!