Як допомогти дитині адаптуватися до школи

Згадуючи свої шкільні роки, мамам і татам потрібно уникати всякого негативу. Зрозуміло, що всі шкільні труднощі переборні, але дитяча пам`ять дуже вибіркова. Погане, як правило, запам`ятовується швидше, і є ймовірність, що з усіх шкільних оповідань дитина виділить не найкращі. Тоді проблеми не змусять себе чекати. Малюк не буде почувати себе комфортно в школі, всякий раз чекаючи неприємностей.

На перших етапах навчання батькам не слід бути занадто вимогливими і строгими. Варто пам`ятати про те, що дитині потрібен час звикнути до іншого ритму життя, незвичного укладу. Перший клас - це нові стіни, нові люди, нові вимоги. І ці зміни діти сприймають по різному. Тут важливо підтримати дитину, підбадьорити.

Школа у багатьох асоціюється з підвищеними вимогами. І навіть маленькі недоліки сприймаються першокласником як щось масштабне. Діти бояться помилитися, щоб не заробити погану оцінку. На тлі цього хвилювання виникає страх перед помилкою. Батьки зобов`язані навчити дитину не боятися. Не бояться чогось не знати, не боятися ставити запитань. Дитина повинна розуміти, що в школу він прийшов вчитися. І не знати чогось поки - це нормально.

Щоб дитина відчувала себе комфортно в школі, ніколи не потрібно порівнювати його з іншими дітьми з класу. Рівень розвитку у всіх різний. Що дається одному без зусиль, викликає труднощі в іншого. Постійне рівняння на інших, мало того, не принесе бажаних результатів, так ще й розвине купу комплексів у малюка. А порівнювати дівчаток і хлопчиків і зовсім не варто, так як дівчатка, в більшості своїй, випереджають хлопців за біологічним віком. Важливо пояснити дитині, що він такий - єдиний, що він - особистість, він - унікальний. Потрібно позитивно мотивувати дитину, налаштувати його на удачу. Слова про те, що йому все по плечу, воістину творять чудеса. Головне, щоб дитина не сумнівався у своїх силах.

Не можна забувати про те, що життя дитини може докорінно відрізнятися від життя мами чи тата. Навчання, до речі, теж. Тому не треба вимагати від дитини неможливого. Навіть якщо здається, що він здатний на більше. Якщо це так, то за підтримки батьків він себе проявить обов`язково. Оцінювати навчання дитини потрібно тільки позитивно, помічаючи навіть найменші успіхи, не роблячи акценту на невдачах. При такому стані речей школа не буде в тягар дитині. Йому буде легко вчитися і спілкуватися з однолітками, зникне страх перед вчителями. А адаптація до школи пройде без зайвих проблем.