Що таке сатисфакція

Значення

У контексті релігії цим словом позначали комплекс дій, приписаний до виконання священиком, щоб спокутувати гріхи і отримати відпущення. Дещо пізніше слово «сатисфакція» отримало додаткове значення. Їм стали позначати компенсацію морального збитку, який був нанесений особистою образою. Ця компенсація могла бути отримана тільки під час дуелі.

Це слово прийшло в російську мову під час правління Петра Великого. Даль вважає, що воно прийшло з французької мови, а Фасмер переконаний, що воно було запозичене з польської. У російській мові воно вживалося саме у вузькому «дуельному» сенсі. Коли дуелі заборонили, термін набув іронічний відтінок і поступово застарів. У сучасному світі фраза «я вимагаю сатисфакції» найчастіше сигналізує про бажання мовця отримати вибачення, а у все не про виклик на дуель.

Взагалі ж, дуель в звичному нам розумінні з`явилася в Росії приблизно в той же час, що і слово «сатисфакція», тобто під час правління Петра Першого, який активно займався формуванням сучасного йому дворянського стану. Дуелі стали вичерпним способом для вирішення більшості конфліктів. Вони були настільки поширеними, що сам Петро наказав стратити всіх учасників (секундантів, свідків та дуелянтів) незалежно від результату дуелі. Катерина Друга вважала дуелі нехарактерним, наносним явищем для Росії і всіляко з ними боролася.

У сучасному світі слово «сатисфакція» має і більш глобальне значення. Політичні сатисфакції означають виконання будь-якою країною певних вимог в якості компенсації за протиправні дії.

Сатисфакція по-російськи

Вітчизняне дворянство всупереч усьому близько прийняло ідею дуелі, право на поєдинок давало можливість взяти відповідальність за свою долю (нехай часом це і вело до смерті). Дуель часто використовували в якості своєрідного вищого суду, за законами честі відхилити кинутий одного разу виклик було вже неможливо.

Умови російських дуелей вважалися найжорстокішими у всій Європі. Саме це і робило їх досить зручними для політичних убивств.

До початку дев`ятнадцятого століття дуелі відвели власне сатисфакції за образу честі роль другого плану. Головним стало переконання або віра в своєму праві покарати будь-якої людини. Наприклад, виник вид дуелі-відплати на романтичній грунті, в подібних поєдинках питання честі взагалі не порушувалося. Нерідко дуелі використовувалися як способу політичного чи замовного вбивства. Чи варто говорити, що такі поєдинки не мали ніякого відношення до задоволення морального збитку?