Значення «віхи» в прямому сенсі
Етимологічно слово «віха» пов`язане зі словом «гілка». Спочатку за допомогою гілок позначали межі володінь або встановлювали знаки, що вказують шлях. Саме з цим пов`язане пряме значення слова «віха».
Віхами називалися в Росії верстові стовпи. В даний час вішками (тобто маленькими віхами) називаються невеликі стовпчики, які використовуються в огородженнях небезпечних ділянок дороги. Вертикальні жердини, якими під час топографічної зйомки позначають точки на місцевості, - це теж віхи.
Існують також плавучі віхи - це жердини, встановлені вертикально на спеціальних поплавцях - шпріт-Баканов, до яких прикріплюється ланцюг з якорем. Такі віхи встановлюють на річках і морях як попереджувальні знаки. Залежно від розмальовки вони можуть позначати небезпечні місця, вказувати фарватери, місця, де йдуть водолазні роботи, місця стоянки суден, що перебувають в карантині. Щоб плавучі віхи були більш помітні, на них поміщають світлооптичних обладнання або радіолокаційні відбивачі.
«Віха» в переносному сенсі
Слово «віха» може мати і алегоричний сенс. Але й тоді це поняття пов`язується з рухом до якоїсь мети.
Віхами називаються вирішальні моменти, знакові події на шляху до досягнення мети, в процесі розвитку чого-небудь. Наприклад, можна сказати: «Творчість Й. Гайдна стало вирішальною віхою у формуванні жанру симфонії». Можна говорити про основні віхи в біографії знаменитого людини, у розвитку наукової теорії, політичної партії та інших явищ, розглядаючи їх історію.
Саме в такому сенсі вживається слово «віха» (як правило, у множині), коли заходить мова про підведення історичних підсумків. Наприклад, саме таку назву носив виданий на початку XX століття збірник статей Н.А. Бердяєва, Б.А. Кістяківського, С.Н. Булгакова та інших російських філософів, присвячений російської інтелігенції і тієї ролі, яку вона зіграла в російській історії. З назвою збірки пов`язаний термін «веховства» - назва суспільно-політичного спрямування, пов`язаного з ідеями, які були висловлені філософами в «віхи».