Відмінною особливістю палацу, який став королівським для іспанських правителів, вважається його затяжне будівництво та перетворення, яке змінювалося в ногу з часом. Отже, закладене в свій час невелике укріплення еміром Мохаммедом, який правив в цих місцях в далекі часи, під час правління Габсбургів розширилося до будівництва палацу для королівської родини.
Будова було названо Старий Замок і проіснувало до початку вісімнадцятого століття. Жорстокий пожежа залишила лише руїни, в яких на щастя не постраждали представники королівської сім`ї, проте були знищені твори мистецтва та цінні документи. Це сталося в 1734 році. Вже через кілька років було вирішено зводити новий палац на цьому ж місці.
Ще в 1735 році король Іспанії Філіп V звертається до архітектора Філіппо Ювара з проханням проектування величного королівського палацу. Однак виконати доручення короля італійському архітекторові не вдалося через швидкої смерті.
Будівництво палацу затягнулося. Тільки з 1738 приступили до робіт. Архітектором став інший італієць - Джованні Баттіста Саккетті. Саме цей майстер спроектував будівлю прямокутної форми з внутрішньому двором в центрі в стилі італійського бароко. Але і Джованні не довів справу до завершення. Останнім архітектором, закінчує сторительство, став Франческо Сабатіні, під керівництвом якого і був добудований Королівський палац у Мадриді в 1764 році.
Необхідно відзначити, що обробка будівлі зсередини, обстановка й інтер`єр зазнавали змін ще протягом тридцяти років.
Так палац став новою резиденцією королів, в якій проживали Карлос III, Карлос IV, Фернандо VII і Альфонсо XIII.
Королівський палац у Мадриді займає територію більш ніж 100 000 квадратних метрів, має 3418 кімнат, 50 з яких можуть переглянути туристи. Палац є будовою неймовірної краси, яке прикрашалося і поліпшувався з розвитком технологій і нововведень архітектури.