Гайморит у дітей: як запобігти ускладненням

Причини і симптоми гаймориту

При начебто одноманітності симптомів гаймориту, що виражаються не тільки у відчутті закладеності носа, гнійному вмісті носових пазух і головних болях, причин у цього захворювання може бути безліч. Розрізняють гострий гайморит та хронічний. Перший особливо часто зустрічається саме в дитячому віці і може стати наслідком перенесеного нежиті, інфекційних та вірусних захворювань. Виникає гайморит і при ослабленому імунітеті, коли є збільшені аденоїди. У хронічну форму гайморит переходить при відсутності своєчасного лікування гострих запалень.

Одним з характерних ознак гаймориту у дитини може стати хропіння ночами, а також спроба дихати через рот.

Ускладнення після гаймориту

Найбільш шкідливе з них, якщо таке поняття взагалі може бути застосоване до хвороби, - це зміна в слизовій оболонці носа, що відбувається на тлі тривалого запального процесу в носоглотці. В результаті цього вона перестає виконувати бар`єрні функції для вірусів і дитина починає частіше хворіти. Крім інфікування гайморових пазух інфекція також може проникнути в очниці і вуха. Тому отити є одним із супутників гаймориту. А туговухість на тлі даного захворювання може в принципі розвиватися без симптомів і виявлятися лише в ході огляду у вузького фахівця. Але найстрашніші наслідки гаймориту наступають в тих випадках, коли інфекція проникає в мозок, викликаючи менінгіт та менінгоенцефаліт.

Також слід пам`ятати про те, що утруднене дихання через закладеності носа не дає кисню надходити в мозок в належному йому обсязі, що може сприяти відставання у розвитку.

Як лікувати гайморит у дітей і запобігти його наслідки

Запобігти ускладненням можна лише при комплексному лікуванні. Важливу його частину становить промивання носових пазух від слизу, що скупчився, що є джерелом мікробів. Використовують для цього як фізіораствори, так і звичайну морську воду. Рекомендовані при гаймориті і фізіопроцедури, але вирішувати питання про їх доцільність може тільки лікар. Чим молодша дитина, тим серйозніше підхід до лікування, аж до госпіталізації. Супутньої терапією є прийом антибіотиків, а також препаратів, що зменшують набряк слизової оболонки. Крайній захід, використовувана при відсутності результативності лікування, - це пункція пазух, при яких їх вміст видаляється хірургічним шляхом, а лікарські препарати, що блокують запалення, вводяться безпосередньо в його джерело.