Як перевірити двигун в пральній машині

У пральних машинах можуть використовуватися два види електричних двигунів. Перший - щітковий колекторний двигун з обмотками додаткового збудження. Такі електричні машини встановлюються при пасової передачі обертання від двигуна до барабана. Плавне регулювання швидкості обертання проводиться подачею напруги різної величини на додаткові обмотки статора. У пральних машинах з прямим приводом використовуються трифазні двигуни з ротором на постійних магнітах і багатополюсним колекторним статором. У них зміна швидкості відбувається за рахунок включення в роботу більшої або меншої кількості полюсів або за рахунок зміни частоти струму в живильній трифазної мережі.

Витяг двигуна з пральної машини

У пральних машинах двигун розташований в нижній частині приладу з заднього боку. Для доступу до місця ремонту необхідно зняти ревізійну кришку, викрутивши кілька гвинтів. У машинах з ремінною передачею двигун кріпиться до металевої рамі за допомогою шпильок або болтів. Електричне з`єднання виконано за допомогою швидкорознімних клем. Двигуни в машинах з прямим приводом мають більш складну конструкцію, так як самі по собі є частиною прального бака. Їх статор закріплений болтами на рамі пральної машини, ротор ж має жорстке кріплення до кошика, яке дуже часто є нерознімним. Саме тому двигун потрібно виймати разом з баком.

Перевірка багатополюсного трифазного двигуна

У більшості випадків перевірку двигуна від пральної машини з прямим приводом неможливо зробити без спеціального стендового та лабораторного обладнання. Найкращим способом пошуку несправності в даному випадку є сервісне меню самої машинки або перетворювача частоти, розміщення якого може змінюватися залежно від моделі. За кодом помилки, псевдонімом на дисплеї, можна діагностувати виткове замикання, обрив мережі живлення, знос щіток та інші несправності.

Перевірка колекторного двигуна

У більшості випадків від`єднаний двигун має групу з кількох проводів, серед яких: початку і кінці обмоток статора і ротора, а також проводи ланцюга керування. Для перевірки працездатності двигуна слід з`єднати послідовно статор і ротор, при цьому подати на кінці мережеве напруга через додатковий баласт, в ролі якого може виступити ТЕН або інше активний опір, що має електричну потужність не менше 500 Вт. Якщо відбувається обертання двигуна в нормальному режимі і відсутня сильне нагрівання баласту, значить висока ймовірність того, що з двигуном все гаразд і його обмотки не порушені. Причина може бути в сильному зносі щіток або пошкодженні колектора, обриві проводів управління або несправному тахогенератором. Такі несправності можна визначити тільки при повному розбиранні двигуна.