Види ринкової діяльності
У Цивільному кодексі всю ринкову діяльність підрозділяють на комерційну та некомерційну. Комерційними визнаються організації (юридичні особи), які мають своє основною метою отримання прибутку. Вони можуть мати різні форми, наприклад, ТОВ, ВАТ, ЗАТ або муніципальних підприємств.
Комерційна діяльність виступає як частина підприємницької, але вона не включає виробничий аспект. Вона пов`язана з такими напрямами в бізнесі як продаж товарів і послуг, постачання підприємства матеріальними ресурсами та посередницька діяльність.
Кожне підприємство постійно грає різні ролі при здійсненні комерційної діяльності. У ряді випадків воно є покупцем, в інших - продавцем.
Успішність комерційної діяльності визначається в першу чергу розміром отриманого прибутку. Від неї залежать перспективи і потенціал підприємства, адже прибуток може бути джерелом інвестицій в розвиток виробництва.
Некомерційні організації не ставлять перед собою мети одержання прибутку і не здійснюють її розподіл між учасниками. Прикладами можуть являти благодійні фонди та релігійні об`єднання.
Класифікація видів комерційної діяльності
Комерційна діяльність дуже багатогранна і різноманітна, її можна класифікувати за різними підставами. Так, по об`єктах купівлі-продажу розрізняють вироблені товари, вільні активи, гроші та ін.
З точки зору характеру отриманої вигоди комерційна діяльність може бути спрямована на безпосереднє отримання прибутку (продаж товарів або послуг), або на створення для цього відповідних умов (наприклад, шляхом купівлі відповідного обладнання), зниження виробничих витрат (наприклад, шляхом підвищення енергоефективності), капіталізацію вільних коштів (шляхом придбання цінних паперів).
Варто відзначити, що комерційна діяльність не завжди передбачає продаж товарів, при якому права власності переходять від однієї компанії до іншої. Поширеним видом угод є придбання нового обладнання або машин в лізинг або їх оренда.
Комерційна діяльність поділяється за видами ринків, на яких вона реалізується. За цим критерієм розрізняють:
- за видами товарів - b2c, b2b ринки, ринки активів і цінних паперів;
- з регіональної приналежності - внутрішні та міжнародні;
- з прав учасників ринку - наприклад, вільні економічні зони, офшори.