Католицька громада стала однією з найбільших в Бостоні. Бажання побудувати гігантський католицький храм, який вміщував би тисячі віруючих, висловлював ще в 1860 році єпископ Бостона, виходець з Ірландії, Джон Фітцпатрік. Він розумів, що долучити до католицизму нових віруючих можна, створивши вселяє довіру молитовний будинок, де можна відродити католицьку обрядовість у всій її красі, проводити урочисті богослужіння з співом і грою на органі.
Почали збирати кошти, готувати проект, підшукувати місце. Але здійснити задумане завадила що почалася Громадянська війна в США між Північчю і Півднем за скасування рабства, яка тривала з 1861 по 1865 рік.
Наступник Фітцпатріка, також ірландець, єпископ Джон Вільямс, в 1866 році залучив архітектора Патріка Кілі до розробки проекту католицького собору в псевдоготичному стилі. Будівництво храму в південній частині міста почалося в той же рік. Особливих ускладнень при зведенні собору не було, і до 1875 року він був практично завершений. Залишалося надбудувати тільки високий шпиль з позолоченим хрестом, який прикрасив би всю споруду, але з якихось причин він так і не добудований до теперішнього часу.
У 1875 році єпископ Вільямс отримав новий сан - став першим архієпископом у Бостоні. Він міг тепер проводити меси в новому розпочатому католицькому соборі, що отримав статус кафедрального, в якому звучав найбільший орган на всьому узбережжі. У храмі розташовані 1700 сидячих місць для парафіян.
Новий собор Святого Хреста став одним з найбільших культових споруд не тільки в місті, а й у всій Новій Англії.