ЯК в стародавні часи займалися вихованням дітей

Працьовитість і ввічливість - ось, що необхідно було закласти в дитини в процесі його виховання. На цій ідеї і була побудована вся система освіти дітей в давнину. Наші предки з самого дитинства намагалися привчити хлопчиків і дівчаток до дисципліни, по можливості прищепити їм ази грамотності.

Як в давні часи займалися вихованням дітей

Інструкція

Як відомо, наші предки слов`яни жили великими сім`ями з чітким дотриманням ієрархії, повним підпорядкуванням авторитету годувальника-батька, який головним своїм обов`язком вважав порку, як класичний спосіб виховання своїх чад. Діти ні в якому разі не опиралися цьому процесу, а повинні були з вдячністю приймати дані акти, що свідчать про турботу про їхнє майбутнє.

За часів стародавньої Русі, в 9-11 століттях панувала система виховання під кричущою назвою «кормільство», коли трохи підросла дитина зі знатної родини віддавався на навчання в сім`ї бояр і воєвод, які в свою чергу повинні були грати роль наставників і своєрідних повірених у всіх фінансових і майнових справах неповнолітнього. Дітей не тільки розвивали фізично, інтелектуально, морально, а й рано залучали до служби, вважаючи, що основи дорослому житті необхідно закласти якомога швидше.

Великою популярністю користувалася система «дядьки», коли дитина передавався сім`ї братів матері, «кумівство» - перекочеваніе до своїх духовним і моральним кураторам, «пестуну».

У простих сільських сім`ях діти, як правило, залишалися рости в своїх вотчинах і рано пізнавали, що значить сіяти і жать- нарівні з дорослими, діти максимально притягувалися до надвірним і домашнім справам. Хлопчиків і дівчаток здавна виховували по-різному, виходячи з їх прямого призначення, адже син-це майбутній захисник і воїн, дочка - мати і домогосподарка.

Своєрідною одягом для дитини вважалася сорочка, пошита з одягу матері або батька відповідно. Для дівчаток була передбачена особлива сакраментальна зачіска: рівна коса, яка уособлювала силу, що передається в хребет. Заміжні жінки носили дві коси, як би ділячи енергію надвоє, для передачі її своїй майбутній дитині. Коли дівчинка досягала дітородного віку і її належало віддати за чоловік, її переодягали в особливу спідницю, «поневу». На знак передачі влади від батька до чоловіка, тато дівчинки дарував майбутньому зятеві батіг, як символ підпорядкування.

У вихованні ж хлопчиків величезне значення приділялося фізичному розвитку, навчання ремеслам, веденню господарських справ. У знатних сім`ях дітей рано садили на коня, вважалося, що двох-трирічний малюк, піднятий на коня, - секрет виховання справжнього війна. З думкою хлопчика в родині не прийнято було рахуватися, лише поява бороди переводило його в розряд справжніх чоловіків родини.