ОЗНАКИ тоталітаризму як політичного режиму

Поняття «тоталітаризм» в буквальному розумінні означає «весь», «повний», «цілий». У кожній державі, де виникав і розвивався цей політичний режим, він мав свою окрему специфіку. Однак при всій своїй багатогранності тоталітарний режим має досить чіткий набір основних спільних рис, які відображають суть цієї форми правління.

Інструкція

Тоталітаризм практично завжди не легітимний. Він ніколи не починається в країні після вільних і демократичних виборів. Встановлення тоталітаризму зазвичай відбувається після державних переворотів, революцій, бунтів і узурпації влади.

При тоталітарному режимі відбувається відчуження народу країни від влади і владних органів. Населення не може вплинути на державу, в результаті чого влада отримує для себе необмежені, ніким не контрольовані повноваження. Це призводить до тотальної бюрократизації всіх процесів і розвалу громадянського суспільства. Влада починає встановлювати свої правила не тільки в політичних сферах суспільства, а й у літературі та мистецтві. Відбувається насильницьке встановлення моралі і моральності, прийнятої державою.

Тоталітаризм найчастіше перетворює своїх громадян у державних кріпаків, встановлюючи їх особисту залежність від держави, змушуючи їх безкоштовно працювати на благо країни. Домінуючими методами управління стають насильство, терор і примус.

При тоталітарному режимі в країні нагнітається атмосфера загальної підозрілості і недовіри. Заохочується виказування. На державному рівні формується образ загального зовнішнього або внутрішнього ворога. У маси запроваджується поняття про те, що державі постійно погрожують. Поступово тоталітарна держава починає бути схожим на обложений табір, що, в свою чергу, веде до мілітаризації суспільства та економіки.

У тоталітарній державі повністю зникає правова система. Застосування чинних законодавчих актів вже не носить універсальний характер, влада починає використовувати закони, як їй заманеться.

Вся влада при тоталітарному режимі концентрується в руках правлячої еліти та її найближчого оточення. Повністю відсутній принцип поділу влади. Народ не має права брати участь у житті країни, вся діяльність державного апарату овіяна ореолом таємничості.

У тоталітарній державі панує одна політична партія, яка практично охоплює всі сфери життя в країні. Характерною особливістю тоталітарного режиму є створення культу особи вождя. Обожнювання правителя набуває гіпертрофованих масштабів.

При тоталітарному режимі відбувається політизація всіх процесів, що відбуваються в суспільстві. Ідеологією стають пронизані всі сфери життя народу. Принцип «розділяй і володарюй» втілюється в життя. Суспільство штучно розділяється на «своїх» і «чужих». Як результат, в тоталітарній державі постійно йде протиставлення одних соціальних груп іншим.

У тоталітарній державі йде повне ігнорування індивідуальних прав і свобод людини. Будь-яке інакомислення присікається найжорстокішим способом. Держава сама ізолюється від навколишнього світу.

Економіка тоталітарного режиму спирається на панування державної власності і діє в режимі планової системи господарювання. Широко застосовуються методи насильства з боку держави по відношенню до приватних підприємців.