Однією з найбільш загадкових і містичних персон в римській історії є Понтій Пілат - префект Іудеї, як називали в давнину посаду голови міста. Але в деяких джерелах його називають прокуратором, тобто за нинішніми мірками він був суддею.
Тиран і меценат
З ім`ям і особистістю «великого прокуратора Іудеї» Понтія Пілата пов`язано безліч легенд. Частина з них розповідає про його життя, про його жорстокий характер, про неоднозначність дій, частина ж говорить про те, що прокуратор був людиною дуже освіченою і прозорливим. Приміром, саме Пілат повелів побудувати в Єрусалимі водопровід, в той час як жителі міста століттями носили воду в глиняних горщиках з струмків, які розташовувалися під міськими стінами.
Пилат був меценатом, даючи чималі кошти на бібліотеки, підтримуючи ряд художників і скульпторів.
Проте численні джерела стверджують, що поряд із цілком благородними вчинками Пилат здійснював безчинства, «небачені раніше ні імперією ні світлом». Під безчинствами літописці мали на увазі, звичайно ж, непримиренність Понтія Пілата з прихильниками нової віри, численні накази про чиненні кривавих розправ, віддані прокуратором.
Пилат і Христос
Легенди свідчать, що Понтій Пілат жив під час Христа, який, перебуваючи у віці 30 років, прийшов в Юдею і говорив жителям її про віру в бога єдиного і великого, в творця, який може життя дарувати, а може відняти. Пилат теж життя дарував і забирав, а тому історії та злиденному, який розповідає щось на площах, він слухав особливо уважно впродовж півтора років, до тих пір, поки донощики не стали повідомляти про те, що жебрак цей проповідує не тільки нову віру , але і нове царство. Христос пропонував народу царство боже, Пілат же переживав за царство земне. Повелівши привести на допит одного з учнів Христа, Пілат особисто допитував його, це саме він вилучив у Петра записи промов Ісуса Христа, які частково - знову ж таки завдяки Пилата - дійшли до наших днів і ревно зберігаються церковнослужителями.
Розпорядження про страту Христа теж віддав Пілат, помилувавши при цьому двох злодіїв, засуджених разом з Ісусом. Вважається, що розп`яття, яке, до слова, аж ніяк не було новинкою для Іудеї - так стратили всіх злодіїв, стало початком кінця великого прокуратора.
За однією з версій він збожеволів від страху бути вбитим власними наближеними або ж від усвідомлення власних безчинств. За іншою версією імператор відсторонив його від посади, тому народ знемагав від жорстокості рішень прокуратора. За третьою, Пілат перейнявся промовами Христа і закінчив життя на самоті, залишивши посаду і нажиті багатства.