Індійський ведизм
Ведизмом прийнято називати ранню форму індуїзму, чиї основні постулати були викладені у священних книгах - Ведах. Однак академічна наука трактує поняття «ведизм» занадто односторонньо - як язичницьку релігію, для якої характерно обожнювання сил природи, магічні обряди і жертвопринесення.
Тим часом, корінь «вед», від якого походять слова «ведизм» і «Веди», несе значення «знати», «знання». У російській мові цей корінь зустрічається в словах «відати», «відьма», «ведунья». Таким чином, Веди - це книга знань, викладених специфічним, поетико-метафоричним мовою. Ведизм являє собою цілісне знання про принципи гармонійного функціонування Всесвіту, яке виражалося в уявленні про взаємодію космічних сил. Він говорить про взаємозв`язку людини з космічною силою, богами і духами предків. Ведизм розповідає людям про те, як влаштований світ і яке місце в ньому людини. Згідно ведичним уявленням, життя є не тільки на Землі, але і на планетах інших зоряних систем.
На чолі ведичного пантеону стояли Варуна - бог Неба, Індра - бог дощу і грози, Агні - бог вогню і Сома - бог Місяця і п`янкого напою.
Слов`янський ведизм
Існує і поняття «слов`янський ведизм», що володіє подібними уявленнями про будову Всесвіту. У розумінні древніх слов`ян, космічні сили втілилися, насамперед, у поданні про богів. Обширний пантеон слов`янських богів був описаний в «російських Ведах» - так званої «Велесовій книзі». На чолі цієї системи стоїть образ Великого Триглава, увібрав у себе відразу трьох богів - Сварога, Перуна і Свентовид. Сварог шанувався як верховний бог, творець і творець Всесвіту. Перун був богом грози, грому, блискавки і небесного вогню. Свентовид вважався богом світла (у значенні «весь білий світ»).
Слов`яни називали себе дітьми і внуками богів, їх предки славили богів (звідси і назва - слов`яни). А тому слов`яни, нарівні з богами, брали на себе відповідальність за стан навколишнього світу.
Є думка, що слов`янський ведизм, відомий також під назвою пра-ведизм, тобто праведна віра, передував ведизму Індії та Ірану. При цьому «православними» слов`яни називали себе задовго до прийняття християнства. Спільність ранніх форм релігії підтверджує існуючу гіпотезу про спільність походження індоєвропейських народів.