Східні слов'яни в давнину: походження, побут та звичаї

Предки нинішніх слов`ян ставилися до стародавніх індоєвропейських племен, що населяли величезну територію Євразії. Поступово з них стали виділятися родинні групи народів, яких об`єднували схожий мову спілкування, господарська діяльність і культура. В одну з таких племінних громад і перетворилися слов`яни.

Територія проживання

Вперше проаналізував походження і місце історичного поселення східних слов`ян знаменитий літописець стародавнього часу Нестор, який виклав свої відкриття в «Повісті временних літ». У ній він визначив історичну територію східних слов`ян, яка простягалася вздовж усього течії Дунаю і Паннонію. За твердженням Нестора саме з Дунаю та прилеглих територій почалося розселення слов`ян. Київський літописець створив теорію походження східних слов`ян, відому як балканська або дунайська. Поступово ареал їх розселення розширився від Одера до Дніпра на сході, і від Прибалтики до Карпат на півдні.

Господарська діяльність та побут

Спочатку основна господарська діяльність східних слов`ян складалася з землеробства, скотарства, полювання і лову риби. Трохи пізніше почало розвиватися ремесло, але головне місце в господарюванні все одно займало землеробство. Основними сільськогосподарськими культурами для обробітку на полях були жито, просо, овес, пшениця, ячмінь, горох, гречка, боби, льон та ін. Після простого підсобного землеробства прийшла ера орного обробітку грунту із залізними плугами. Тоді вперше використання заліза призвело до виробництва надлишків сільськогосподарської продукції, які обмінювалися на потрібні в господарстві речі з іншими племенами.

У VI-VII ст. н. е. ремесло повністю відокремилося від землеробства, і активно почали розвиватися залізна металургія та гончарство. Тільки з металу слов`янські ковалі виробляли близько 150 видів виробів.

Промисли і торгівля

Крім основних ремесел, східні слов`яни активно займалися промислами (полювання, бортництво, рибальство), розведенням худоби, прядением полотна, заготівлею шкір тварин. Надлишки зробленої або заготовленої продукції продавалися або змінювалися в інших племен на щось потрібне для життя.

Доказом цього факту може служити численні знахідки арабських, візантійських, римських прикрас і монет на розкопках древніх поселень східних слов`ян. Основні торгові шляхи лежали по Волхову, Дніпру, Дону, Волзі, Оці (знаменитий шлях із варяг у греки). Товарами для продажу в ті часи були хліб, хутра, віск, зброю та ін. В замін купувалися прикраси, дорогі тканини, прянощі.

Культура

Про культуру перших слов`янських племен відомо зовсім мало. Знайдені на розкопках зразки прикладного мистецтва говорять про те, що в ті часи було розвинене ювелірна справа. Відмінною рисою культури східних слов`ян є її релігійно-містична складова. У слов`ян широко поширений звичай, згідно з яким тіла померлих спалювалися і на їх місці зводилися кургани, куди складалися особисті речі померлого і його зброю. Народження дитини, весілля, хрестини теж супроводжувалися у слов`ян особливими обрядами.