ЯК з'явилася писемність на Русі :: Культура і суспільство

Світова історія писемності вчить тому, що лист з`являється тоді, коли виникає держава. Виходячи з цієї тези, можна стверджувати, що писемність на Русі з`явилася в десятому столітті, але, швидше за все, це не так: існує кілька свідчень того, що писати в Стародавній Русі слов`яни вміли задовго до Кирила і Мефодія.

Інструкція

Першим про існування дохристиянської писемності в Стародавній Русі висловлював припущення відомий російський історик Василь Татищев. При цьому він спирався на літописі Нестора, який описував події, що відбуваються за 150 років до його народження. Татищев стверджував, що зробити це було просто неможливо, спираючись тільки на усне мовлення. Це говорить про те, що Нестор використовував письмові джерела, які не дійшли до наших днів.

На жаль, про дохристиянської слов`янської писемності відомо небагато. Слов`яни вирізали знаки на дереві, але, за інформацією болгарського письменника десятого століття Хоробра, використовували також грецькі і латинські літери. Додатковим аргументом на користь дохристиянської писемності є мовний фактор - в давньослов`янської мови були присутні такі слова, як писати і читати, що говорить про те, що слов`яни були знайомі з писемністю до прийняття християнства.

Офіційно творцями слов`янської писемності вважаються братися Кирило і Мефодій. Їх походження досі предмет спору сучасних учених, відомо лише, що вони прекрасно володіли тією мовою, якою розмовляли слов`яни.

Приводом для створення писемності на Русі послужило поширення християнської релігії і необхідність вести церковну службу на зрозумілій для народу мовою, а не латиною, як практикувалося у більшості країн Європи, але яку практично ніхто не розумів.

Тривалий час на Русі було відомо два типи азбуки: кирилиця і глаголиця. Сьогодні ми користуємося кирилицею, а ось глаголиця не прижилася. На думку вчених-істориків, існує ймовірність, що глаголицю створив Кирило, а кирилицю - один з його учнів, Климент, після чого назвав її на честь свого вчителя. Спочатку в кирилиці було сорок три букви, частина яких позначала ще й цифри. Лише після низки реформ в кирилиці залишилося тридцять три літери, як і в сучасному алфавіті.

Незважаючи на те, що єдина писемність в Давній Русі виникла лише з прийняттям християнства в 988 році, по всій видимості, слов`яни задовго до цієї дати вміли викладати свої думки на «папері». Впорядкували ж слов`янську писемність саме Кирило і Мефодій, взявши за основу один з діалектів древнеболгарского мови і адаптувавши його під слов`янську мову.

Багато в чому саме завдяки появі єдиної писемності християнство отримало таке масштабне поширення, а служба рідною мовою, а не латиною, стала справжнім прикладом, якому наслідували й інші європейські народи.