Які підсумки "холодної війни"

Причини «холодної війни»

Що стало причиною для такого тривалого «холодного» протистояння між Заходом і Сходом? Між тією моделлю суспільства, яку представляли Сполучені Штати Америки, і системою соціалізму, на чолі якої стояв Радянський Союз, існували глибокі і нерозв`язні суперечності.

Обидві світові держави бажали зміцнити своє економічний і політичний вплив і стати безумовними лідерами світового співтовариства.

Сполучені Штати вкрай не влаштовувало, що СРСР встановив свій вплив в ряді країн Східної Європи. Тепер там стала панувати комуністична ідеологія. Реакційні кола Заходу побоювалися, що комуністичні ідеї проникнуть далі на Захід, а що утворився соціалістичний табір зможе скласти серйозну конкуренцію капіталістичному світу в економічній та військовій сфері.

Початком «холодної війни» історики вважають мова провідного англійського політика Уїнстона Черчілля, яку в березні 1946 року він виголосив у Фултоні. У своєму виступі Черчілль застеріг західний світ від помилок, прямо сказавши про що насувається комуністичної небезпеки, перед обличчям якої необхідно згуртуватися. Висловлені в цій промові положення стали фактичним закликом до розв`язування «холодної війни» проти СРСР.

Хід «холодної війни»

«Холодна війна» мала кілька кульмінаційних моментів. Одними з них стали підписання низкою західних держав Північноатлантичного договору, війна в Кореї і випробування ядерної зброї в СРСР. А на початку 60-х років світ з тривогою стежив за розвитком так званого Карибської кризи, який показав, що дві супердержави мають настільки потужним зброєю, що переможців у можливому військовому протистоянні не буде.

Усвідомлення цього факту привело політиків до думки про те, що політичне протистояння і нарощування озброєнь слід поставити під контроль. Прагнення СРСР і США зміцнити свою військову міць вело до грандіозних бюджетних витрат і підривало економіку обох держав. Статистика підказувала, що обидві економіки не в змозі і далі підтримувати темпи гонки озброєнь, тому уряди США і Радянського Союзу в кінцевому підсумку уклали договір про скорочення ядерних аресеналов.

Але «холодна війна» далеко ще не була закінчена. Вона тривала в інформаційному просторі. Обидві держави активно використовували свої ідеологічні апарати для підриву політичної могутності один одного. У хід йшли провокації і підривна діяльність. Кожна зі сторін намагалася у виграшному світлі піднести переваги свого соціального ладу, одночасно принижуючи досягнення супротивника.

Завершення «холодної війни» та її підсумки

В результаті шкідливого впливу зовнішніх і внутрішніх факторів до середини 80-х років минулого сторіччя Радянський Союз опинився в глибокій економічній і політичній кризі. У країні почався процес перебудови, яка по суті своїй була курсом на заміну соціалізму капіталістичними відносинами.

Ці процеси активно підтримували закордонні противники комунізму. Почався розпад соціалістичного табору. Кульмінацією став крах Радянського Союзу, в 1991 році розпався на кілька незалежних держав. Мета противників СРСР, яку вони поставили кількома десятиліттями раніше, була досягнута.

Захід отримав беззастережну перемогу в «холодній війні» з СРСР, а США залишилися єдиною в світі наддержавою. Це і стало головним підсумком «холодного» протистояння.

І все ж деякі аналітики вважають, що крах комуністичного режиму не привело до повного закінчення «холодної війни». Росія, що володіє ядерною зброєю, хоч і встала на капіталістичний шлях розвитку, все ж залишається прикрою перешкодою для здійснення агресивних задумів США, які прагнуть до повного світового панування. Особливе роздратування у правлячих американських кіл викликає прагнення оновленої Росії вести незалежну зовнішню політику.