Що означає вираз "перебувати між Сциллою і Харибдою"

Епізод про зустріч зі Сциллою і Харибдою знаходиться в 12 пісні поеми "Одіссея". Основою для розповіді про мандри царя Ітаки Одіссея, як вважають дослідники творчості Гомера, послужили античний фольклор, запозичення з казок та міфів інших народів світу та оповідання мандрівників-мореплавців.

Для підкорювачів морських просторів одним з найскладніших в подоланні місць був Мессинську протоку, і сьогодні відокремлює острів Сицилію від материкової території Італії. Ширина його в найвужчому місці становить близько 3 кілометрів, а природна лінія берега з обох сторін, підводні камені та зустрічаються невеликі вири ілюструють небезпеку, що підстерігали мореплавців в цьому районі Середземного моря. Справедливості заради треба зауважити, що міфологічна небезпека проходу по Мессинську протоки не відповідає дійсності - води тут досить спокійні.

Небезпека перша - Сцилла

З боку материка, в італійській провінції Калабрія, підноситься Сцилла - висока скеля-стрімчак. Сьогодні вона перебуває в межах однойменного невеликого мальовничого містечка-курорту, відомого також як Шілла (по-італійськи Scilla), на її вершині - середньовічний замок.

Саме під цією скелею зазнавали аварії на підводних каменях дерев`яні кораблі древніх мореплавців. Міфи стародавньої Греції оповідали про що живе на скелі лютої пожирачцю всього живого, причому походження і зовнішність Сцилли описуються більш ніж в десяти міфологічних варіантах. Частина легенд відбилася в поемі Гомера "Одіссея" в образі двенадцатілапого гавкаючого чудовиська з шістьма собачими головами (по-грецьки ім`я чудовиська означає «гавкаюча»), пожирав по 6 жертв відразу.

Небезпека друга - Харибда

Навпаки, ближче до сицилійському березі, кораблі чекала інша небезпека - страшний вир, що приводиться в рух тричі на день водної богинею і знаходився на відстані польоту стріли від Сцилли. Так описує другий небезпека великий Гомер, не особливо вдаючись у подробиці. А от у «Короткому словнику міфології та старожитностей» М. Корша, вперше виданому в 1894 році, Харибда - інше чудовисько, яке жило навпроти Сцилли під великим фіговим деревом.

Частина міфів стародавніх греків оповідає про появу ненаситного чудовиська Харібди від союзу Посейдона і Геї. Спочатку жила на суші, вона була скинута в морську безодню Зевсом в покарання за поживу вкрадених корів із стада Геріона. Ненажерлива Харибда продовжувала наповнювати утробу, тричі на день захоплюючи воду і все, що знаходилося на її поверхні. На щастя, вири подібної мощі біля берегів Сицилії в дійсності також відсутні.

Складний вибір з двох небезпек

У поемі Гомера Одіссей виявляється у тісному місці протоки під час «бенкету» Харібди. Знаючи про особливості чудовиськ, хитромудрий цар Ітаки жертвує шістьма супутниками, повернувши кермо корабля в сторону шестиголовий Сцилли. В іншому випадку ненаситна Харибда затягла б у вир, який закінчується в її шлунку, корабель з усією командою.

Настільки яскраві образи одночасно загрожують небезпек не могли не запам`ятатися людству. Крилата фраза «опинитися між Сциллою і Харибдою» існує безліч століть і описує складну ситуацію з важким вибором виходу з неї. Використовується вираз не так вже й часто, оскільки не зовсім відповідає розмовному стилю спілкування.

При спілкуванні в розмовному стилі, швидше за все, згадаються аналоги крилатої фрази: перебувати між молотом і ковадлом, опинитися між двох вогнів, потрапити з вогню та в полум`я. Але не можна не відзначити той факт, що в літературному варіанті ховається більш широкий зміст: адже, опинившись між Сциллою і Харибдою, потрібно ще й піти на компроміс, вибрати менше зло, пожертвувавши частиною чогось цінного або необхідного.