ЯКІ основні риси марксистської філософії :: Наука

Марксизм як філософське протягом зародився в 40-і роки XIX століття. Засновниками цієї теорії стали німецькі мислителі К. Маркс і Ф. Енгельс, в численних працях яких і знайшли відображення основні моменти діалектико-матеріалістичного світогляду, що став ідеологічною зброєю пролетаріату. Подальший розвиток марксистська філософія отримала в роботах В.І. Ульянова (Леніна).

Пам`ятник К. Марксом і Ф. Енгельсом в Берліні

Інструкція

За своєю глибинною суттю марксистська філософія являє собою діалектичний матеріалізм. Прихильники даної течії вважають, що оточує людини природа і соціальна реальність мають матеріальну основу. Марксизм протистоїть різним напрямкам ідеалізму, в яких проголошується першість духу над матерією.

Марксизм вперше прямо поставив основне питання філософії і дав на нього власну відповідь. Виявилося, що на всіх етапах розвитку знань про світ мислителі по-різному вирішували, що первинне - свідомість чи матерія. Ті, хто визнавав існування божественної суті і первинність мислення, відносяться до ідеалістам. Найбільш послідовні матеріалісти, до числа яких належать і марксисти, переконані, що в першооснові світу лежать різні форми існування матерії.

Один із принципів марксистської філософії - активність. Якщо колишні мислителі вважали своїм завданням лише пояснення явищ дійсності, то Маркс і Енгельс були переконані, що філософія повинна не тільки пояснювати, але і змінювати світ. При цьому акцент марксизм робить не стільки на втручанні в природу, скільки на радикальному, революційному зміні суспільних підвалин.

Для вирішення своїх завдань марксистська філософія використовує діалектичний метод. Він не є винаходом Маркса і Енгельса, а запозичений у одного з видних німецький філософів - Гегеля. Однак основоположники марксизму добряче попрацювали, щоб очистити гегелівський метод від ідеалістичного змісту. Основна ідея діалектики полягає в тому, що всі явища дійсності не статичні, а перебувають у постійному русі, проходячи через етапи зародження, становлення та згасання.

Характерна риса марксистської філософії - її тісний зв`язок з природознавством. Марксизм спирається на міцний фундамент наук про природу. Факти, накопичені у фізиці, хімії та біології, є яскравим підтвердженням постулату марксизму про матеріальну, а не божественну природу реальності. Об`єктами природничо-наукового знання марксизм визнає різні форми існування матерії. У союзі з діалектичним методом матеріалістичний підхід дозволив побудувати струнку і строгу теорію розвитку світу.

Не менш важливий зв`язок марксистської філософії з суспільними науками. Цю сполучну функцію виконує історичний матеріалізм. Згідно марксистської теорії, всі економічні та соціальні явища мають під собою матеріальну основу. Розвиток суспільства йде через накопичення і зняття діалектичних протиріч. У ньому присутня поступальний прогресивний рух вперед, але не виключені і відступу назад, що є реакційними. Історичний матеріалізм став основним знаряддям у боротьбі марксистів за звільнення пролетаріату від класового гноблення і встановлення комуністичних суспільних відносин.