ОСНОВНІ принципи та ідеї марксизму

Основоположниками марксистської філософії з`явилися німецькі мислителі середини XIX століття Карл Маркс і Фрідріх Енгельс. Основні її ідеї і принципи викладені в головній роботі Карла Маркса «Капітал».

Етапи розвитку філософії марксизму

Становлення К. Маркса і Ф. Енгельса як мислителів відбувалося під впливом німецької класичної філософії. Основними джерелами синтезу, який дав світові справжню філософію - діалектичний матеріалізм - стали гуманістичний матеріалізм Л. Фейєрбаха і діалектика Г. Гегеля. Філософія К. Маркса формувалася протягом всього його життя і склалася до 1848 році. Далі, до 1859, був уже процес осмислення і розробки економічної теорії.

У 1844 році К. Маркс в «Економічно-філософських рукописах» виклав концепцію відчуження. Маркс виділив різні боки відчуження праці: відчуження від робочого його людської сутності, опредмечивание праці, відчуження між людьми. Чим більше трудиться найманий робітник, тим інтенсивніше над ним владу капіталу. Тобто, відчужений працю відображає залежність людини, тим самим роблячи його неповним і «частковим» істотою. Звідки йшов висновок про необхідність революційної ліквідації відчуження, ліквідації приватної власності та створення комуністичного суспільства - образу суспільства справді людських взаємин. Щоб кожен міг розвивати власні здібності і вільно працювати, щоб кожен зміг стати універсальним істотою.

У 1845 році в «Тезах про Фейєрбаха» К. Маркс піддав критиці споглядальний характер матеріалізму попередників. Маркс виділив роль практики як основи пізнання і сформулював принцип єдності теорії і практики. Один з його аспектів - матеріалістичне розуміння історії - був розроблений разом з Ф. Енгельсом у роботі «Маніфест Комуністичної партії».

Основні постулати філософії марксизму

«Капітал» - головна праця К. Маркса, написаний на основі діалектико-матеріалістичного підходу, вперше був опублікований в 1867 році.

Основні ідеї та постулати марксистської філософії можна зібрати в три групи:

1 група: З`єднання діалектики і матеріалізму. Органічне єднання діалектики з матеріалізмом постачають мислення умінням і здатністю переробляти світ в співзвуччі з об`єктивними закономірностями, а також з тенденціями його розвитку.

2 група: Диалектико-матеріалістичне розуміння історії. Найважливіша концепція: суспільне буття визначає суспільну свідомість, як і суспільна свідомість має зворотну дію на породившее його ж суспільне буття. Матеріальне життя суспільства або суспільне буття складається з виробництва матеріальних і духовних благ при безпосередньому існуванні людини, не пов`язаного з виробництвом (сім`я, побут) і процесом взаємодії природи і суспільства. Тобто, визначається елемент має явний вплив на визначальний елемент, і навпаки.

3 група: Нове розуміння соціальної ролі філософії. Були сформульовані принципи розуміння завдань нової філософії, яка повинна змінити світ, а не різним чином лише пояснювати його.

Нову роль своєї філософії Маркс і Енгельс бачили в революційному і радикальну зміну світу.