Сучасні тенденції в філософії

Аналітична філософія

Реакцією на ідеалістичні погляди, що панували в науці в кінці XIX і на початку XX століття, стала аналітична філософія. Її послідовники бачили у філософських науках не просто голу теорію, а своєрідний метод аналізу, який можна було перекласти на мову накопиченого на той час наукового знання. Критерієм зароджувалася тоді нової філософської тенденції стало природознавство і строгий експеримент, який можна було піддати неупередженому аналізу.

Ідеал аналітичної філософії - гранична точність положень, висунутих природничими науками, і можливість перевірити ще раз отримані фактичні дані. Традиційні для колишньої філософії розпливчасті формулювання поступово стали замінюватися чіткої логікою і точністю понять. Метафізичні погляди філософів старої школи стали замінюватися інструментами діалектичної логіки, заснованої на прийнятті принципу безперервного розвитку світу. Видатним представником аналітичної філософії став Людвіг Вітгенштейн, пік наукової діяльності якого припав на середину минулого століття.

Філософський екзистенціалізм

У сучасній філософії зберігається тенденція, пов`язана і з розвитком екзистенціалізму. Зародився ще в XIX столітті, це філософський напрямок стало відповіддю на граничну практичність і раціоналізм буржуазного суспільства. У центрі екзистенціалізму знаходяться питання існування людини в сучасному світі.

Розквіт даного напрямку припав на середину минулого століття, але і сьогодні до екзистенціалізму все пильніше придивляються ті філософи, хто замислюється про особливості людського буття в стрімко мінливому світі. Філософи-екзистенціалісти відштовхуються у своїх дослідженнях від концепцій, розвинених Сартром, Ясперсом і Камю.

Сучасна герменевтика

Одна з найактуальніших тенденцій у сучасній філософії полягає у зверненні до проблем герменевтики, під якою традиційно розуміють мистецтво наукового тлумачення текстів. Зародившись як метод інтерпретації біблійних сюжетів, герменевтика сьогодні все більше перетворюється на затребувану галузь філософського знання, завданням якої стало тлумачення об`єктів сучасної культури.

Одним з найбільш видних вчених, що займалися філософської герменевтикою в кінці минулого століття, був Ганс-Георг Гадамер. У своїх дослідженнях він спирався на дані, накопичені в мовознавстві, мистецтві та історії. Гадамер і його послідовники показали всю обмеженість безпосереднього застосування поняття об`єктивності без звернення до проблеми сенсу і розуміння. Знання, накопичені в герменевтиці, мають у сучасному інформаційному суспільстві важливе прикладне значення.