Які бувають культурні процеси

Як формуються культурні процеси

Хоча поняття «культурний процес» має відношення до такого явища, як зміна в культурі. При цьому воно зовсім не тотожно йому. Під змінами в культурі зазвичай розуміють будь-які зміни, в тому числі позбавлені цілісності. Поняття «культурний процес" не настільки широке. Воно якраз характеризується цілісною картиною внутрішніх закономірностей.

Існує ряд класифікацій типів культурних процесів. Спільним для них є те, що основна ознака будь-якого культурного процесу - це забезпечення колективної життєдіяльності людей, організація їх комунікацій. Культурний процес складається з безлічі дрібних культурних процесів. Кожен такий микропроцессами з одного боку живе самостійним життя. А з іншого - знаходиться в постійній взаємодії з іншими.

Більш того, культурні процеси можуть бути абсолютно по-різному спрямовані і навіть протилежні один одному. Прогресивний культурний процес існує як наслідок творчої ініціативи. Деградуюча спрямованість культурного процесу проявляється при втраті актуальності об`єктів або структури

Види культурних процесів

- фазовий (етапний) процес збігається з періодизацією історії (від первісного суспільства до капіталізму, наприклад) -
- процес, що веде до зміни різних напрямків, жанрів і течій (наприклад, від романського стилю до авангардизму в архітектурі) -
- у вигляді культурного застою, під яким розуміється консервація цінностей традицій, обмеження нововведень тощо.-
- занепад культури в результаті усунення її елементів, норм, ідеалів, спрощення культурного життя суспільства-
- криза культури, коли є тенденція до руйнування колишніх духовних структур та інститутів при ще не сформованих нових-
- циклічні зміни, під дією яких формує багаторічні норми і правила поведінки (закріплені в ритуалах, міфах, календарях) -
- трансформація культури (починається під впливом активних оновлень в суспільстві в цілому).

Занепад культури можна спостерігати на прикладі малих народів, таких як народи Півночі або індіанці Північної Америки. Потрапляючи під вплив більш сильних культур, вони не могли вписатися в нову культурну парадигму. Хоча відомі випадки, коли переосмислення власних традицій приводило до культурного росту. Так сталося з язичницькими народами, які прийняли християнство. Соціальний та духовний криза породжував нові системи, які в підсумку сформували світові цивілізації.

Зараз культурна криза зазвичай проявляється як результат активної модернізації суспільства. Якщо духовна структура суспільства міцна, то в підсумку така криза призведе до позитивних реформ. При слабкості духовних структур - до зриву і подальшої деградації.