ЯК розвивалася психологія в XX столітті

Психологія як наука в двадцятому столітті зробила великий стрибок у своєму розвитку. Якщо на початку століття спостерігався серйозний криза в галузі проведення експериментів, то в даний час завдяки синтезу даних різних шкіл цю прогалину ліквідовано.

До початку 20-го століття психологія як наука почала відчувати кризу. Прогресивний колись метод інтроспекції виявився неефективним, специфіка психічної реальності була уточнена, питання зв`язку психічних явищ з фізіологічними залишилося невирішеним, психологічна теорія помітно пішла вперед від експериментальної роботи.

Наукові уми почали шукати нові методи в психології, що призвело до виникнення кількох шкіл.

Основні напрямки психології в 20-му столітті

Біхевіоризм. Зробив величезний вплив на розвиток психотерапії, але не дав відповіді на багато питань. Деякі вчені згодом бихевиоризм розглядали як примітивне вчення про психіку людини.

Гештальтпсихология. Школа виникла у вигляді противаги експериментальної психології. Тут спостерігається спроба розробити проблеми цілісності, які були проставлені Австрійської школою.

Глибинна психологія. Її виникнення пов`язують з ім`ям Зиґмунда Фрейда. Він почав працювати з несвідомим людини, а його послідовники прийшли до висновків про те, що є «колективне Его». Це стало величезним стрибком у розвитку соціальної психологію. Карл Юнг продовжив і поглибив вчення.

Когнітивна психологія. Можна сміливо стверджувати, що це продовження вчення біхевіоризму, але більш поглиблене. Людина розглядається більш повно, враховується роль його свідомості, сприйняття, а не тільки інстинкти.

Гуманістична психологія. Людина розглядається як вершина творінь природи. Особливо серйозно представниками школи розглядалися питання самоактуалізації людини. Самі основні предмети для аналізу: вищі цінності, творчість, свобода, відповідальність, любов та інше. Поступово з`являється екзистенційна психологія, яка покликана розвинути психологію гуманістичну.

Етапи розвитку світової психології в 20-му столітті

Етап перший. Починаючи з кінця 19-го століття і початку 20-го століття, починає розвиватися експериментальна психологія. Основний внесок на даному етапі вніс В. Вундт, який зміг зробити науку об`єктивною, експериментальною. Завдяки Вундту, в тому числі, назріла криза в науці, який привів до утворення безлічі шкіл.

Етап другий. На початку двадцятого століття, аж до 30-х років спостерігається методологічний криза. Немає єдиної думки в науковому середовищі про те, як проводити експерименти і що має виступати в ролі предмета експерименту. На даному етапі велику роль зіграла молода радянська школа.

Етап третій. Починаючи з 40-х і закінчуючи 60-ми роками, спостерігається поява гуманістичної психології. Предметом дослідження виступають пізнавальні процеси, розвиток інтелектуальних здібностей та багато іншого. Людина - вже не просто об`єкт досліджень, а й серйозних вивчень з точки зору гуманізму.

Етап четвертий. Даний етап розвитку триває досі. Наука продовжує дослідження в рамках різних шкіл. Велика увага приділяється експерименту, починають з`являтися все нові методи по діагностиці. Окремі школи починають об`єднуватися, щоб відкрити нові горизонти в розвитку науки.