РОДОМ з Китаю: винахід технології виготовлення паперу :: Наука

Значення винаходу паперу для розвитку людства дійсно важко переоцінити. Адже пристрасть до того, щоб залишити послання нащадкам, була властива навіть тим людям, які ще жили в печерах. Правда, оскільки писемності ще не було, їм доводилося малювати на камені. До початку нашої ери необхідність в доступному матеріалі для письма випробовували не лише поети і письменники, а й виникли до того часу державні структури, плоди численні нормативні акти.

На чому писали до винаходу паперу

Коли з`явилася писемність, люди почали використовувати для передачі своїх думок і повідомлень природні матеріали. На Русі, наприклад, для письма застосовували зідрану з беріз кору, на зворотному боці якої і видряпували літери. Як не дивно, кілька берестяних грамот навіть збереглися до нашого часу і були знайдені при розкопках в Новгороді. Збереглися і стародавні папіруси - папір з природного рослинної сировини, що складається з тонких спресованих смужок, складених впоперек один одного. В якості писального матеріалу використовувалася тканину, листя, шкіра, дерев`яні та глиняні таблички, але всі ці матеріали були або занадто недовговічні, або дуже дорогі.

Китай - батьківщина винахідника паперу

На початку II століття н.е., в одних джерелах згадується 105, в інших - 153 рік, китайський винахідник Цай Лунь придумав абсолютно нову технологію виготовлення писального матеріалу. Технологія ця була дуже трудомісткою, але працьовитість китайців є усіма визнаної рисою їх національного характеру. В якості сировини для паперу використовувалася внутрішня, волокниста частина кори, знятої з тутового дерева. Волокна відділялися від зовнішньої частини, змішувалися з очосами льону, старими ганчірками, обривками рибальських сітей, соломою, лубом, знятим з молодих стебел бамбука. Потім все це заливалося водою і перетирають в великої кам`яної ступі до стану однорідної кашки.

Після цього кашка викладалася рівним тонким шаром для просушування на дерев`яні рами, між якими була натягнута дрібна сітка, сплетена з тонких шовкових ниток. Вода крізь неї походила безперешкодно, а мокра однорідна паперова маса залишалася і висихала досить швидко. Готові аркуші паперу акуратно знімали з рам і нарізали, щоб їх можна було використовувати для письма та малювання.

Винахідника чекала нагорода, а технологія паперу була ретельно засекречена. Але під час одного з військових конфліктів з арабами в 751 році, до них у полон потрапили китайські робітники, до цього працювали на виготовленні паперу для двору імператора. Секрет став відомий арабам, які теж не поспішали ділитися з ним. Папір араби спочатку робили в Самарканді, а потім виробництво її початок розширюватися. Папір, що виготовляється на мануфактурах Дамаска стали експортувати в Європу, де вона отримала назву «дамаські листи». Але, звичайно, дякувати за це винахід слід китайців.