ЩО таке елементи композиції в літературознавстві

Літературна композиція - це співвідношення частин твору в певній системі і послідовності. При цьому композиція являє собою струнку, цілісну систему, що включає різні способи і форми літературно-художнього зображення і обумовлену змістом твору.

Сюжетні елементи композиції

Прологом називається вступна частина твору. Вона або передує сюжетну лінію або основні мотиви твору, або являє собою короткий виклад подій, що передували описаним на сторінках книги.

Експозиція в чомусь схоже прологу, однак, якщо пролог не надає особливого впливу на розвиток сюжету твору, то експозиція безпосередньо вводить читача в атмосферу розповіді. У ній дається характеристика часу і місця дії, центральних персонажів і їх взаємин. Експозиція може знаходитися як на початку (пряма експозиція), так і в середині твору (затримана експозиція).

При логічно ясному побудові композиції за експозицією слід зав`язка - подія, яка починає дію і провокує розвиток конфлікту. Іноді зав`язка передує експозиції (наприклад, у романі Л.Толстого «Анна Кареніна»). В детективних романах, які відрізняються так званим аналітичним побудовою сюжету, причина подій (тобто зав`язка) зазвичай відкривається читачеві вже після породженого нею слідства.

За зав`язкою традиційно слід розвиток дії, що складається з ряду епізодів, в якому персонажі прагнуть вирішити конфлікт, але він лише тільки загострюється.

Поступово розвиток дії підходить до своєї найвищої точки, яка носить назву кульмінація. Кульмінацією називається вирішальне зіткнення персонажів або переломна подія в їхній долі. Після кульмінації дію нестримно рухається до розв`язки.

Розв`язка - це завершення дії або принаймні конфлікту. Як правило, розв`язка настає в кінці твору, але іноді з`являється і на початку (наприклад, в оповіданні І.А. Буніна «Легке дихання»).

Часто твір завершується епілогом. Це заключна частина, в якій зазвичай розповідається про події, що послідували після завершення основного сюжету, і про подальші долі персонажів. Такі епілоги в романах І.С. Тургенєва, Ф.М. Достоєвського, Л.Н. Толстого.

Ліричні відступи

Також в композиції можуть бути присутніми позасюжетні елементи, наприклад, ліричні відступи. У них автор сам постає перед читачем, висловлюючи власні судження з різних питань, не завжди мають безпосереднє відношення до дії. Особливий інтерес представляють ліричні відступи в «Євгенії Онєгіні» А.С. Пушкіна і в «Мертвих душах» Н.В. Гоголя.

Всі перераховані елементи композиції дозволяють надати твору художню цілісність, логічність і захопливість.