Структура сюжету
Сюжет літературних творів складається головним чином з чотирьох елементів: експозиції, зав`язки, кульмінації та розв`язки. Це більшою мірою визначено причинно-наслідковими зв`язками, тимчасовою послідовністю викладу подій автором. Головним у сюжеті є основна дія і є учасниками цієї дії герої твору. Які ж елементи сюжету включають в себе це основна дія?
Елементи сюжету
Експозиція представляє читачеві обставини й обстановку, в яких знаходиться персонаж до початку самої дії. Вона може бути короткою або ж, навпаки, поширеною. Експозиція вводить вас в дію, пояснює деякі моменти, які можуть бути для вас далі незрозумілими. Причому експозиція, всупереч своїй суті, може бути викладена після інших елементів сюжету. Як приклад такої зміни послідовності елементів, при якій експозиція відкладена, можна навести твір Тургенєва «Стук ... стук ... стук ...». Однак в експозиції рідко буває пряма вказівка на основну дію.
Зав`язка полягає в самому початковому моменті розвитку подій, які зображені в літературному творі. Вона може бути підготовленою експозицією, або ж, через відсутність спеціальної підготовки, може надавати дії особливу неповторну гостроту і стрімкість. З зав`язки і починається сама дія.
Кульмінація - це вища ступінь напруги в творі. Приміром, в комедії А.С. Грибоєдова «Лихо з розуму» кульмінацією є сцена, коли Чацького оголошують божевільним. Особлива гострота кульмінаційного напруги спостерігається в драматичних творах. У кульмінації полягає центр основного дії, учасниками якого є головні персонажі художнього твору.
Заключним моментом у розвитку дії є розв`язка. Вона знімає кульмінаційний напругу і домальовує характер персонажів. Розв`язка художнього твору залежить від ідеї і задуму автора.
Головним у сюжеті, безсумнівно, є зав`язка, кульмінація і розв`язка, оскільки саме в цих елементах укладено основна дія.
Наявність сюжету в художніх творах
Іноді в епічних, ліро-епічних, драматичних творах відсутній сюжет. В таких творах велика роль відведена описовим елементам, авторським відступів.
Крім того, багато художні твори відрізняються многосюжетность. Це в основному романи, драматичні твори, де паралельно ведеться кілька сюжетних ліній. Яскравим прикладом може служити «Людська комедія» Оноре де Бальзака, яка включає в себе більше ста філософських і фантастичних сюжетів. І тут досить складно знайти центральну сюжетну лінію, основний конфлікт і відповідно головне в цьому сюжеті. Тому, при визначенні в таких творах центральної сюжетної лінії, потрібно враховувати історичний контекст. Виявивши основний сюжет, можна знайти її зав`язку, кульмінацію і розв`язку.