ОСНОВНІ біологічні відкриття 20 століття

XX століття виявився століттям змін. Наука і техніка стрімко розвивалися, відбувалися відкриття, що проливають світло на устрій світу. Чимало важливих досліджень, зміну поглядів на людину і те, що його оточує, було зроблено і в біології.

ДНК

Строго кажучи, ДНК було відкрито ще в XIX столітті Фрідріхом Мішером. Проте в ту пору молодий швейцарський вчений не зрозумів цінності свого відкриття, того, що виявлена ним структура несе повну інформацію про живих об`єктах. В деталях розібралися вже пізніше. У 1953 році англійським вченим Вотсону і Крику вдалося розібратися в структурі молекули ДНК і зрозуміти, що в ній зашифрована інформація, яка може передаватися у спадок. Великий внесок у відкриття внесла і Розалін Франклін, чиї роботи і фотографії ДНК допомогли Вотсону і Крику закінчити свою працю. Відкриття ДНК справила величезний вплив на природничі дисципліни. Вивчення вірусів і бактерій, виведення культур, з яких можна отримати більший урожай, одержання ліків, лікування багатьох захворювань, розуміння ряду еволюційних процесів - після розшифровки ДНК перед вченими відкрилися нові горизонти.

Уотсон організував проект «Геном людини», що займається визначенням послідовності нуклеотидів в людському геномі. Також Уотсон став першою людиною, чию ДНК розшифрували.

Безсмертя

Вічне життя давно займала розуми людей, але лише в XX столітті в біології були зроблені перші кроки з вивчення того, чим же є смерть, і чи існують способи відстрочити або й зовсім запобігти цю подію. Сідней Бреннер вперше висловив припущення про те, що клітини генетично запрограмовані на смерть. В ході своєї роботи він виділив і перший ген, який запускає руйнування клітинної структури. Пізніше інший учений Роберт Горвіц зумів виявити ще два гени, що призводять до самогубства клітини, а також ген, що перешкоджає цьому. У XXI столітті робота в цьому напрямку триває. Вчені сподіваються, що подальша розшифровка генома остаточно проллє світло на механізми старіння і смерті і дозволить управляти цими процесами.

У 2002 році за свої відкриття Сідней Бреннер отримав Нобелівську премію.

Стовбурові клітини

Хоча сам термін «стовбурова клітина» народився на початку XX століття, вчені звернули на них пильну увагу лише в дев`яності роки. Стовбурові клітини мають важливою властивістю - вони здатні перетворюватися на будь-який інший вид клітин. При трансплантації головна проблема полягає в тому, щоб знайти сумісний орган, який після пересадки все одно може бути відірваний організмом. Використання стовбурових клітин вирішить цю проблему, адже нове серце або нирки можуть бути вирощені з клітин пацієнта. Приживеться такий орган ідеально.