ЯК помер А.С. Пушкін

Важко писати про літератора, який мав у своєму словниковому запасі близько 20 тис. Слів, тоді як середньостатистична людина спокійно обходиться в 4 рази меншою кількістю. Великий поет так поспішав жити і писати, начебто б знав дату своєї смерті, але трагічна смерть Пушкіна була несподіванкою для всієї Росії.

Шукайте жінку

В основі смертельного падіння колоса російської словесності лежить банальна любовна історія, безпосередньо пов`язана з жіночою красою. Легковажна, але вельми приваблива Наталя Миколаївна, дружина найдорожчого Олександра Сергійовича, справила своєю появою фурор при імператорському дворі, що привернуло підвищену увагу до її персони дворянина з Франції Жоржа Дантеса. У ті часи Дантес намагався зробити військову кар`єру в російській армії. Непомітно зав`язалася інтрижка, і поетові довелося викликати французького підданого на дуель, на якій Пушкін отримав смертельне поранення в нижню частину живота.

Поранення

На місці поєдинку рана Пушкіна початку рясно кровоточити, просочивши кров`ю його одяг і випав сніг. Секунданти з переляком спостерігали за станом пораненого, відзначаючи розширення зіниць, блідість шкірних покривів обличчя і кистей. Так як лікар на дуель не був запрошений, а медикаменти та перев`язувальні матеріали не захопили, то першу допомогу пораненому ніхто не надав.

Пораненого поета, який знаходився у важкому шоковому стані і отримав сильне переохолодження більше, години везли в сидячому положенні за 7,5 верст в його квартиру на Мойці. Під час шляху він дуже мучився від болю в області тазу і скаржився на нудоту, часом втрачаючи свідомість.

Поранення на дуелі А.С. Пушкін отримав приблизно о 17.00 27 січня, після чого жити йому залишалося ще болісно-довгі 46 годин. Для поета це були тривалі години тяжких душевних і фізичних страждань. Але цей поранений чоловік поводився настільки мужньо, що дивувалися навіть лікарі, які знають, яку сильний біль з мовчанням терпів їх знаменитий пацієнт.

Агонія

Першу перев`язку рани, що кровоточить зробили близько 19-00 петербурзькі лікарі Задлер і Шольц, один з яких намагався зондувати рану метою локалізації кулі. Невдовзі після першої перев`язки до будинку на набережній під`їхали викликані в терміновому порядку сімейний доктор І.Т.Спасскій і лейб-медик Н. Ф. Арендт, який і взяв на себе обов`язок керівництва в лікуванні поета. На прохання хворого йому чесно розповіли про жалюгідний стан його здоров`я, що він з гідністю сприйняв.

У лікуванні Олександра Сергійовича брали участь кращі лікарі Санкт-Петербурга того часу. Всі вони були фахівцями-хірургами з великою практикою. Деякі мали вчені звання, а пізніше стали академіками. Висока кваліфікація лікарів, які лікували поета, не викликає сумнівів.

Вночі болі в животі посилилися, а до ранку стали просто нестерпними, почалося здуття. Не в силах підняти навіть руки, поет вирішив попрощатися з родиною та друзями. Від величезної крововтрати шкіра була дуже бліда і пульс майже не відчувався. Наступної ночі стан пораненого стало вкрай важким. Його мучить спрага і слабкість. Болі в животі лікарям вдалося зменшити за допомогою опію. Пульс різко стрибав, а руки були абсолютно холодними. До третьої години дня 29 січня дихання поета припинилося.