ТРИ цікавих факту з життя Чехова :: Освіта

Антон Павлович Чехов, який народився в 1860 році в Таганрозі, тоді ще входив до складу Катеринославської губернії (нині - Ростовська область), є визнаним класиком не тільки російської, а й світової літератури. П`єси Чехова ставилися, ставляться і будуть продовжувати готуватися багатьма відомими режисерами.

Трохи біографії письменника

«Офіційної» професією Антона Павловича була медицина, від якої Чехов до середини свого життя практично повністю відійшов, ставши згодом почесним академіком Імператорської Академії наук по розряду красного письменства.

Його дитинство не можна назвати безтурботним, так як майбутній письменник народився в дуже небагатій багатодітній родині Павла Єгоровича Чехова, що був дуже релігійною людиною і власником невеликої торгової лавки в Таганрозі. Сам письменник так казав про перші роки свого життя: «У дитинстві в мене не було дитинства».

Тоді ще ніщо не віщувало того, що простий таганрозький хлопчисько стане одним з найвідоміших драматургів планети, п`єси якого будуть переводитися на багато мов і ставитися на безлічі сценічних майданчиках. До його найвідомішим творів належать «Вишневий сад», «Чайка», «Палата №6», «Людина у футлярі», «Три сестри», «Іванов», «Дядя Ваня» та багато інших.

Три найцікавіших факту з життя Антона Павловича Чехова

Перший - великий вплив на формування світогляду майбутнього письменника ще в його шкільних роках надав математик і викладач Едмунд Дзержинський, який є батьком майбутньої голови ВЧК. Доля звела їх у грецькій школі в Таганрозі, куди Антон Павлович вступив 23 серпня 1868. Даний навчальний заклад тоді було найстарішим на півдні Російської Імперії (комерційна гімназія була заснована ще в 1806 році). До речі, саме тут Чехова і назвали в перший раз ім`ям «Чехонте». Дане прізвисько майбутньому письменникові дав Федір Платонович Покровський, викладач закону Божого, який прочитав перші літературні спроби Антона Павловича.

Другий - ще однієї містифікацією Чехова, крім псевдоніма «Чехонте», було дуже забавне «Людина без селезінки», під якими Антон Павлович публікував перші оповідання, фейлетони та гуморески (Чехов називав такі літературні твори «мелочишкам») в столичних журналах «Будильник», «Глядач», а також в санкт-петербурзьких «Осколки», «Стрекози» та інших виданнях. Пізніше Антон Павлович писав для знаменитих газет «Петербурзька газета», «Новий час» і «Русские ведомости».

Третій - найбільш плідним для творчості Чехова стало підмосковний маєток Меліхово, в якому в даний час працює другий за значимістю після таганрозького музей знаменитого письменника. У літературознавців навіть існує такий термін, як «МЕЛИХІВСЬКЕ сидіння», протягом якого Антон Павлович написав 42 твори.