Чому це так важливо
Починати працювати над правильною вимовою бажано на ранніх стадіях вивчення французької мови, адже переучуватися може бути складніше, ніж вчитися заново. Правда, варто бути готовим до того, що правильна вимова не вдасться поставити швидко.
Щоб заговорити французькою без акценту, будуть потрібні тривалі тренування і вправи. Пов`язано це з тим, що в артикуляції французьких звуків беруть участь інші м`язи мовного апарату, і задіяні вони по-іншому, на відміну від звичного російської мови. Тривалі тренування потрібні для того, щоб мова, гортань і інші органи, які беруть участь в артикуляції, розвинулися потрібним чином. Гарна новина полягає в тому, що, всупереч розхожій думці, навчитися говорити по-французьки без акценту доступно кожному.
Взагалі, поставити французьке вимова виключно за книгами неможливо: тут важливо чути мову носія мови, розмовляти, повторювати, намагатися імітувати звуки. До речі, фахівці стверджують, що важливо не тільки чути, але й дивитися, як людина розмовляє: таким чином учневі легше перейняти ті рухи мовного апарату, за допомогою яких французам вдається витягувати характерні для них звуки.
Як поліпшити?
Найпоширеніша проблема, з якою стикаються вивчають французьку - правильна вимова знаменитого французького [R]. До слова, гаркаве [R] звучить, в першу чергу, в мові парижан. У багатьох інших регіонах Франції цей звук артикулюється практично так само, як в російській, тільки вібрацій звучить дещо менше. Тому, навіть якщо повторити характерне гаркаве [R] не вдається, переживати з цього приводу не варто: половина населення Франції вимовляє цей звук так само.
Проте охочі блиснути чистим паризьким акцентом можуть скористатися деякими хитрощами для постановки красивого вимови цього звуку.
В артикуляції французького [R] бере участь маленький язичок, розташований у глибині гортані. Він починає вібрувати, наприклад, коли людина полоще горло. Якщо з порожнім ротом зробити те ж, що і при полосканні горла, вийде звук, близький до [R], тільки більш глухий. Тренування і вправи додадуть йому необхідну дзвінкість.
Ще один спосіб - замість французького [R] вимовляти фрикативное [Г], як в українській мові.
Природно, [R] - аж ніяк не єдиний звук, яким відрізняється французьку мову від російської. Так, для того, щоб француз заговорив з російським акцентом, він може розтягнути губи в широкій посмішці - в такому випадку в його промові з`явиться характерна для російської мови дзвінкість. Російськомовному ж людині, навпаки, потрібно заглушити вимовлені звуки, зробити їх більш «тягучими». Таке вимова виходить, розмовляти, поклавши долоні на щоки і злегка натиснувши, зсунувши шкіру до центру особи, так, щоб губи стиснулися «качечкою». Варто домагатися подібного звучання, але, природно без допомоги рук.