ЯК дитині не стати ізгоєм

У будь-якому колективі, мабуть, є люди, які тримаються осібно. Вони мало спілкуються з іншими членами колективу. Не беруть участь в якихось спільних справах і розвагах. І іноді буває зовсім незрозуміло, як вони опинилися в колективі, з яким мають так мало спільного.

Шкільний клас - це теж колектив. Часом навіть складніше, ніж дорослий. Адже в дорослому колективі все-таки дотримуються вимоги етики. Що не завжди зустрічається в колективах дитячих. Діти не вміють терпимо ставитися до тих, хто для них незрозумілий або в чомусь відрізняється від них. Над такою дитиною можуть не тільки жартувати, але навіть знущатися.

Подібної долі своїй дитині не бажає ні один батько. І будь-який батько буде захищати свою дитину від нападок інших дітей. Але іноді саме такий захист, що переходить в зайву опіку, служить зайвим приводом для глузування над дитиною з боку однолітків. Найчастіше така перебільшена опіка зустрічається з боку дбайливих мам. Тому з самого раннього дитинства вразливі мами повинні навчитися володіти своїми емоціями і поривами.

Потрібно навчитися спокійно дивитися на садна і шишки у хлопчиків. Без паніки ставитися до обдертим коленкам і порвала плаття у дівчинки. Не варто з цього робити трагедію і бігти з криками шукати винних. Хоча б тому, що в більшості випадків дитина отримує подібні пошкодження в запалі гри, коли і він і його однолітки настільки захоплені, що не думають про збереження носа і колін. І тільки разом з почуттям болю закрадається відчуття образи.

Батькам слід поспівчувати дитині, але без особливих емоцій. Можна уточнити, що він відчуває в цей момент. Він обов`язково відвернеться на усвідомлення своїх почуттів і набагато швидше заспокоїться. Так батьки привчають дитину не зациклюватися на невдачах і неприємностях. А це вміння дуже знадобиться в дитячому колективі.

Ще однією причиною відділення дитини від колективу може бути невміння відстояти свою точку зору. Так буває з дітьми, за яких все і завжди вирішують милі батьки або турботливі бабусі й дідусі. Свободи і самостійності теж потрібно вчити. Поступово потрібно надавати дитині можливість вибору все в більшій кількості ситуацій. Почати можна з дрібних побутових.

Дитина, впевнений у власних силах, завжди зможе відстояти свої права. І якщо така дитина і буде поза колективом, то тільки з власної волі. І ніхто його не зможе назвати ізгоєм, тому що, незважаючи на відособленість, він неодмінно буде користуватися повагою однолітків.