Як виглядає припять
Українське місто Прип`ять отримав сумну популярність після атомної катастрофи в Чорнобилі. Цей покинуте місто вважається одним з найпопулярніших місць серед любителів екстремального туризму.
Інструкція
Прип`ять розташований в трьох кілометрах від Чорнобильської атомної станції. До квітня 1986 тут проживало приблизно 50 тисяч осіб. Після атомної катастрофи населення містечка було виселено, як виявилося, назавжди. Місто вимерло.
До фатальної весни 1986 Прип`ять вважався одним з найбільш благополучних міст України. Просторі вулиці, широкі дороги, великий стадіон та архітектура в кращих радянських традиціях. Міське будівництво велося із застосуванням найновіших технологічних досягнень радянського часу. Особливість міста в тому, що його вигляд не змінюється з плином часу, він залишається таким, яким був 28 років тому.
При проектуванні Прип`яті використовувався унікальний принцип трикутної забудови, створений столичним архітектором Миколою Остоженка.
«Трикутну забудову» відрізняє з`єднання будівель стандартної поверховості та висотних будівель, а також наявність вільного простору між будівлями.
Радянський уряд не жалів коштів на благоустрій «міста атомників». Його забудова проводилася зовсім інакше, ніж в інших містах Союзу. Найталановитіші інженерні проекти знаходили втілення в образі міста. Всі споруди виглядають, як єдиний, органічний архітектурний ансамбль. Це обумовлено тим, що будівлі в Прип`яті зводилися практично одночасно, що дозволило уникнути появи випадкових, різномастих будівель.
При цьому міські вулиці зовсім не безликі. Тут можна побачити і звичні панельні багатоповерхівки, і шістнадцятиповерхові висотні будинки з гербами СРСР на дахах, грандіозно підносяться над містом. Житлові будинки в Прип`яті будували грунтовно. Високі стелі, просторі кімнати і балкони. Архітектурна пам`ятка - кінотеатр «Прометей», що складається з двох гігантських прямокутників, великого і поменше, видерся один на інший.
До 1986 року в місті функціонував Палац Культури «Енергетик», кінотеатр на 1200 відвідувачів, дитяча школа мистецтв, були відкриті стадіони та спортивні майданчики, на околиці перебувала навіть танцювальна школа для дорослих, словом, всі ті об`єкти інфраструктури, які були властиві країні Рад.