ЯК полюбити свою самотність?

Можна бути абсолютно самотнім, навіть якщо знаходишся в натовпі народу або в оточенні рідних і близьких. Але самотність різними людьми може сприйматися по-різному. Одних воно обмежує, вганяє в смуток, доставляє дискомфорт, інших же воно зупиняє в шаленому ритмі великого міста і дозволяє усвідомити себе цілісною особистістю, згадати про себе сьогоденні, про свої цілі, мрії та бажання.

Інструкція

Багато великих людей: письменники, художники, учені - дорожили самотністю, як найважливішим ресурсом свого творчого процесу та розвитку. Ємство своєї самотності змушує людину перестати бути пасивним, змушує стати рішучим, взяти відповідальність за своє життя на себе, приходить свобода творчості. Часто самотність виникає для того, щоб у вас з`явилося прагнення до розвитку і до зміни себе в кращий бік.

У процесі самотності, йде осмислення своєї залежності, особливо підпорядкованості від рідних, друзів. Важливо навчитися спілкуванню з самим собою, чути і слухати свій внутрішній голос. Невміння і небажання прислухатися до себе, нудьга від спілкування з самим собою, часто свідчить про втрату індивідуальності. І якщо мені нудно з самим собою, і я для себе - небажаний співрозмовник, чи буде зі мною іншим цікаво?

Той, хто навчиться відчувати самотність як подарунок долі і друзів і партнера вибере не тому, що йому одному нудно, самотньо і погано, а тому що дійсно полюбить свого обранця так, що захоче впустити його в свій внутрішній світ. Адже як часто, вибираючи собі пару, аби не бути одному, ми помиляємося. А навчившись бути наодинці зі своїми думками і почуттями, ми підготовлені повністю бути поруч з кимось. І тоді захват від близькості, а не страх самотності утримують нас поруч.

Важливо відчувати самотність не як покарання, а як особисту свободу і щиро насолоджується своєю незалежністю. Жити повним життям, радіти кожній миті, бачити перед собою нові можливості, прагнути пізнати себе і навколишній світ.