Що таке прикордонний стан

Поняття прикордонного стану

У понятійний апарат таких областей знання, як психологія і психіатрія, входить поняття прикордонного стану. Воно є загальним для цих наук, так як лежить на кордоні між ними. Звідси і присутність в терміні кореня «кордон» (умовно).

Психологія поступається місцем психіатрії саме там, де з`являється поняття відхилення. Вони принципово розходяться саме в тому, що психологія має справу з нормою, а психіатрія - з патологією. Однак у світі людей і їхньої психіки все не так прозоро і математично просто, як у природничих науках. Чіткої межі між нормальною людиною і психопатом немає, тому існує поняття прикордонного стану. Про нього говорять тоді, коли людина та її поведінка вже не зовсім відповідають нормі, але ще рано говорити про патологію. Така людина балансує на тонкому і неміцному канаті кордону між нормою і відхиленням від неї. Одним з найяскравіших ознак того, що людина ще в нормі, є усвідомлення ним неадекватності своєї поведінки. Остаточно порушена психіка не дасть носію усвідомити свій вада.

У психології, в розділі характерології, існує поняття акцентуйованої особистості. Воно використовується при оцінці вираженості характеру. Кожна нормальна людина, як носій психіки, володіє характером, який виріс на ґрунті вродженого темпераменту і набутим у процесі розвитку та виховання. Деякі риси характеру у різних людей можуть бути виражені особливо яскраво. У такому випадку психологи говорять про тип акцентуації характеру конкретної людини. Акцентуація особистості проявляється тільки в специфічних для неї життєвих ситуаціях. Варіантів акцентуацій характеру існує одинадцять (згідно теорії А.Є. Личко).

Акцентована особистість - норма?

Психопатія або відхилення починається там, де закінчується акцентуація. На малюнку зображено, як ступінь виразності деяких рис характеру може проходити стадії норми і патології. Однак норма включає в себе середній характер, що володіє згладженим профілем, і акцентуйований - з деякими загостреними якостями особистості. І те, й інше - абсолютно нормально. До слова, більшість видатних особистостей були особистостями акцентуйовані, і нерідко навіть знаходяться в прикордонному стані. Тільки крайня вираженість окремих рис характеру, позбавлена усвідомленості і що виявляється вже не в окремих ситуаціях, а у всіх сферах життя людини, втрачає звання акцентуації і стає патологією, пройшовши через прикордонний стан.