Як відбувалося звільнення рабів
Сполучені Штати Америки традиційно вважаються одним з найбільш демократичних держав, громадянам якого гарантовані особисті та політичні свободи. Однак ще півтора століття тому в США процвітало рабство. Темношкірі раби, чиї предки свого часу були завезені на північноамериканський континент з Африки, отримали свободу лише в середині 60-х років XIX століття.
Інструкція
Рабовласництво в США формально було скасовано в червні 1862. Для цього був виданий спеціальний закон, підпис під яким урочисто поставив президент Авраам Лінкольн. Але скасувати рабство одним розчерком пера було неможливо. Щоб закон набув реальну силу, а підневільний негритянське населення південних штатів отримало довгоочікувану свободу, американській державі знадобилося пройти через громадянську війну.
Рух за звільнення рабів розгорнулося в США в першій третині XIX століття, набагато раніше того моменту, коли сама ідея про ліквідацію рабовласництва отримала підтримку на найвищому державному рівні. Небайдужі громадяни країни об`єднувалися в товариства, що билися за права темношкірих рабів. Ця течія отримало назву аболіціонізму. Робилися навіть спроби збройного звільнення рабів, які, втім, закінчилися невдачею.
Рабовласництво стало однією з причин громадянської війни, яка розгорнулася на території США. Існували й інші вагомі підстави для протистояння Півночі і Півдня, але існування рабства було одним з найгостріших розбіжностей. У північних штатах активно налагоджувалися капіталістичні відносини, що вимагали дешевої і вільної робочої сили. А на південних плантаціях країни в цей час як і раніше працювали раби. Виникло протиріччя, яке було дозволено в ході збройного протистояння.
Звільнення рабів почалося з настанням громадянської війни, що почалася в 1861 році. Вона тривала більше чотирьох років. Прийнятий у ході війни закон про звільнення рабів фактично проголосив скасування колишніх відносин, гальмували прогресивний розвиток США, але результат військових дій довгий час залишався неясним. І все ж темношкірі американці сприйняли закон про скасування рабства в південних штатах з великим піднесенням.
Наступним етапом звільнення рабів стала відповідна прокламація, підписана президентом Лінкольном. У ній оголошувалися вільними всі без винятку раби, що жили на території Півдня. Президент віддавав собі звіт в тому, що прокламація не має надійної правової основи без внесення змін до конституції країни.
Остаточно вирішити долю рабовласництва могла лише поправка, внесена в основний закон країни. Така зміна позбавило б рабовласників законної підстави вимагати назад своє живе майно. У 1865 році була прийнята і схвалена парламентом тринадцятого поправка до американської конституції. Вона забороняла підневільна рабська праця на території Сполучених Штатів. Але реальну силу на всій території країни ці рішення знайшли тільки після перемоги жителів півночі в громадянській війні.